Копірайт на українську

Як же ж давно я не заходив на сайт slovnyk.net! Виявляється, поки »цивілізований« світ протестує проти ACTA-и-хуякти, чи та SOPA-и з PIPA-ою (у перекладі з польської «піпа» означає «пизда»), а офісний планктон обурється закриттям говнофайлосховища, компанія ABBYY купила права на українську мову і активно почала ці права енфорсити*:
«
Насправді видавництво «Перун» та його директор, він же одноосібний редактор словника В'ячеслав Бусел, фактично продали Abbyy права на чужу роботу. Адже насправді «Великий тлумачний словник української мови» - це ніщо інше, ніж скопійований з незначними доповненнями 11-томний «Словник української мови». Цей словник, виданий в 1970-80х роках, створили лінгвісти Інституту української мови Академії наук УРСР. А вже за незалежної України їхня монументальна праця послужила основою для словників-«новоробів», які копіювали матеріал СУМу фактично без змін.
»
*енфорсити — примушувати дотримуватися вимог закону за активного залучення правоохоронної системи. Всі права на цей неологізм застережено. Використовувати це слово без письмового дозволу ноддета(r) суворо заборонено. Літери української абетки(TM) є власністю Куліша Пантелеймона Олександровича(r).

update: оригінальний СУМ теж є у мережі, за адресою sum.in.ua

Ізраїль: Арад і дорога до Ейлата

Від Мертвого моря попензлювали ми до Арада. Їдеш, блять, через гори і їдеш, лишилося сраних 800 метрів, а гори, сука, не закінчуюються. Іще 500 метрів, хуяк — гори зникли, почалося місто:


Арад — малесеньке містечко, створене для того, щоб там жити. Серед усіх міст він лишив найбільш приємні враження, хоча тут нічого й нема, крім інфраструктури для життя:










Далі — на Ейлат, який знаходиться у кількох кілометрах від Єгипета:








90-та траса, вона проходить через увесь Ізраїль на його сході, від Галілейського моря до Ейлата:












Далі в програмі — Ейлат і Червоне море.

тридцять тисяч речей, які мене бісять

Побачив у RSS-стрічці хейт-пост і згадав, що давно я не писав цього. Отже, поїхали. Найбільше за все на світі мене бісить, так бісить, що їсти не можу, що уїбав би з вертушки всіх, хто так робить, коли:
1. Ті, хто не є мені рідними, вживають пестливу форму мого імені,,
2. Коли мені «тикають» ті, кому я не можу «тикати» у відповідь,,
3. Коли мені «викають» замість того, щоб «тикати»,,
4. Коли до мене звертаються за прізвищем, крім як у офіційних ситуаціях, додаючи перед прізвищем слово «Herr/Pan/Sir»,,
5. Коли мені нагадують, що я 2 роки тому захистив дисертацію. А ще я, блять, школу закінчував і університет, і блять права у мене є. Це не привід звертатися до мене «шановний випускнику школи, пане бакалавре, пане маґістре, пане водію категорій BC1C»,,
6. Коли знайомі (друзі етц) «грають в мєнта» — роблять дії з п. 4-5, ніби забуваючи, як мене звати,,
7. А ще у нас є в групі мудак, який не вміє відрізняти First Name від Last Name-а,,
8. Коли мене питають, звідки я,,
9. чи одружений я, і взагалі занадто цікавляться моєю біографією,,
10. коли незнайомі люди в потязі пропонують забухати з ними і курочку (дія відбувається в потягах УЗ, як ви зрозуміли),,
11. коли люди не можуть виділити 2 години на рік часу, щоб забухати зі мною. якраз у той єдиний день, коли я приїжджаю, у них виникають «термінові справи на роботі»,,
12. коли зі мною інтенсивно хотять спілкуватися у той час, коли мені хочеться побути самому, в т.ч. без інтернет-чатів,,
13. коли я хочу інтенсивно спілкуватися з тобою, а ти, блять, хочеш побути на самоті,,
14. коли мені розповідають, що саме їм не подобається у моїй зовнішності, ніби мене їхня їбуча думка хвилює,,
15. іще гірше, коли мені розповідають, як правильно треба жити, вдягатися і т.п.,,
16. коли на «шпрехен зі інґліш?» відповідають «найн», або на «парлє ву анґлє?» відповідають «но»,,
17. їбучі ввічливі німці, що пропускають мене там, де я за правилами їх маю пропустити,,
18. їбучі решта національностей світу, що хотять задавити мене навіть на зебрі,,
19. люди, які не хотять зі мною бухати,,
20. люди, з якими я не хочу бухати,,
21. коли я запрошую в гості, а ніхто не приїздить,,
22. квашена капуста.

Іще, я колись написав аналогічний хейт-пост, а виявилось, що деякі люди не лише уважно його прочитали, а й запам’ятали кожен пункт (!), і на моє «wtf» сказали «так ти в жж колись писав, що тебе бісить, коли так роблять». Так от, якщо ви належите до таких людей, вам можна все.