noddeat

Від Дімони попиляли ми 25-тою трасою до Мертвого моря:

ЛЕП вздовж траси:

Краєвиди ставали все більш гарними:

Аж поки не почалися реальні гори. Видимість — 100 метрів, до наступного повороту, дві смуги. Єдино шо добре, це широкі узбіччя: якщо не вписуєшся в поворот, є трохи місця для маневру:

А от і єдине місце на 25-тій трасі, де можна зупинитися:

А тут ще більше краси:

Видно Мертве море, хоча до нього ще насправді хуярити і хуярити:

По дорозі ми заїхали на Масаду — це збудоване Іродом місто, яке знаходиться на вершині гори. Він збудував його з метою з’їбатися в разі чого. На Масаду можна піднятися пішки, але лише до 16:00 можна було там знаходитися (до заходу сонця, тобто), а було вже чверть по п’ятнадцятій, так що поїхали на підйомнику:

Ось такі краєвиди з гори:

У першому столітті підйомників не було, і мешканці топали пішки сюди:

Місто виглядає якось так:

Синагога:

А це, якщо я нічого не плутаю, резервуар для дощової води:

Вона ретельно збиралася в ті рідкі періоди, коли падав дощ, і юзалася цілий рік. Люди милися в оцій бані:

Душ. Мене от цікавить, чому в Ізраїлі 1000 років тому в душі була перегородка, а зараз немає?

Іще краєвиди:

Після Масади рушили ми на Мертве море. Оце десь біля Ейн-Ґеді, не доїжджаючи до нього:

У Мертвому морі можна купатися:

Але купатися тут — це як стрибнути в басейн з нафтою або іншою олією. Я тільки руку намочив і потім ледве її відмив. Діти якогось американського релігійного єврея (не ортодокса) купалися там в одязі (і хлопці теж), а потім пробували відмити цю гидоту. Коротше, не купайтеся там.

Сіль, ясен перець, тут скрізь: