How to remove references title in BibTEX

Disclaimer: if you don't use LaTEX, fucking scroll down!

Normally I use BibTEX for my references because it is fucking handy. I use the same .bib file for writing articles, conference abstracts, project proposals, posters and similar shit, just putting the two lines in the end of my .tex file:
\bibliographystyle{unsrt}
\bibliography{bibliographyshitfilename}

So, the list of references appears as a separate section under generic "References" name:


What if I want the list of references to be called something like "Useful shit"? This is fucking easy, just put this shit in the document preamble:
\renewcommand{\refname}{Useful shit}



But what if I want to remove the fucking "References" title at all? You can try this shit:
\renewcommand{\refname}{}

But the result is crap: you still have a fucking space between the text and the list of references:


Things are worse if you have a crappy poster, fucking presentation or similar shit: sections there are usually formatted in a special way, e.g. like this one:


So, if you set the references name to blank, you still get this crap which drives you nuts:


How to get fucking rid of this shit?

The answer is: use fucking natbib. This shit is for author-date citations and for customizing your fucking BibTEX styles, but don't give a fuck, just put this crap into preamble:
\usepackage[square,comma,numbers]{natbib}

The first two options are to put the fucking citations in square backets and to separate multiple citations with fucking commas like this: "Please read the same shit in [1, 2]". If you think this is crap, you can fucking skip this options or replace, just RT-fucking-M natbib. The option numbers is needed for numbered style citations (if you did your math at school well enough, you're fucking supposed to know, what the numbers are). If you don't use this options, the citations will be in "author-date" style if you are lucky enough. If you are not lucky you'll get the shit like this: "Bibliography not compatible with author-year citation". Fucking ignore this error, as you will be switched to numbered citations anyway. So, to avoid fucking stress, use the option numbers and never get a single damned error message from fucking natbib.

So, now with natbib we put this shit into preamble:
\renewcommand{\bibsection}{}

Or, you might want some fucking space between the references and article text:
\renewcommand{\bibsection}{\vspace{0.8cm}}

Here you go:


If you are fucking smart, you already know that without this shit the bibsection looks like this:

\newcommand{\bibsection}{\section*{\refname}} %defined somewhere in natbib.sty

That's why when we set \refname to blank, we still had the fucking section formatting. So, when redefining the command, you can replace fucking section by subsection, chapter or whatever shit you want.

What if I don't fucking like the standard shitload of BibTEX styles? Creating own style is fucking easy, just open your fucking awesome linux console and type:

$latex makebst


You will be asked a crapload of questions, and after that you'll get the .bst file of your own. Then copy it and use:
\bibliographystyle{myfuckingawesomebibtexstyle}
\bibliography{bibliographyshitfilename}

That's fucking it!

Тель-Авів—Яфо І: Яффа

Було собі місто Яффа, що існувало бодай за часів єгипетських фараонів, півтори штуки років до Р.Х., було собі й горя не знало:








Дуже поліконфесійне було місто, як Єрусалим майже:






Крім традиційних авраамічних релігій, поважають тут і звичайний гороскоп. Є ціла вулиця, присвячена знакам зодіака:


Так от:




Так про шо це я:


Так от, було це місто так довго, що, здавалося, воно вічне:


Апельсини в горшику собі росли:


Аж поки:


Зненацька не з’явилося одне передмістя, в році так 1909-му, на викупленій у бедуїнів пустелі. Передмістя називалося Тель-Авів:


Розрослося воно так, що в 1950 році поглинуло Яффу:


Тепер це місто стало називатися Тель-Авівом, а Яффа стала його районом. Точніше, повністю місто називається Тель-Авів—Яфо, але кого тепер це цікавить?


Далі буде

Про те, як я не поїду в Нант

Інститут матеріалознавства в Нанті запрошує їх відвідати у червні, на ту саму конференцію, що й рівно два роки тому. Це ж треба, я навіть не знав, що вона буде знову, і в тому ж місці в той же час.

Там був чувак з Кембриджа, який в кінці доповіді сказав: я оце щойно захистився, шукаю постдока. Якщо в кого є шо — кажіть. Чим я гірше, подумав тоді я, і теж в кінці доповіді сказав, шо через півроку захищаюсь і шукаю роботу. Ну, всі поржали і забули. Конференція закінчується, і тут підходить мужичок і каже, шо він з Ренна, займається якимось молібденовим ЯМР-ом і йому якраз така людина, як я, дуже потрібна. Обмінялися ми контактами, і по поверненні в Краків мене вже чекає лист від нього з повною інфою.

Ну, Ренн — місто пиздате, столиця Бретані як-неяк, малесеньке, університетське, Атлантика недалеко, група в мужика міжнародна, тоїсть не франкофонна — цяця. От тільки тематика не видається мені аж надто цікавою. Перед тим, як надіслати йому CV і щось на кшалт «так, хочу цим займатися», вирішую прочитати ті п’ять статей, шо він мені надіслав. А там шось взагалі муть всяка. Ну, відкладав я це відкладав і в результаті відповів йому аж через місяць. Чи навіть через два, коротше, з розмовою з ним випливало, шо знайти він нікого не може, і я був впевнений, шо робота нікуди не дінеться від мене. А він пише: «Соррі, цієї вакансії вже немає». Так я не переїхав у Бретань, а роботу знайшов аж через майже рік.

Ну, на ліпше.

А в Нант я поїду ще раз, але вже у 2014-му.