Шенґен ІІ: Шенґен, Апаш, Конц

Я думав, що Шенґен — це така дупа, де три хати і пам’ятник Шенґенській угоді. Натомість він виявився дуже гарним і затишним, тут навіть є замок з гордою назвою Château de Schengen:


Ну, він невеличкий:


Гарні старі вулички:










Європейська площа:


Всі вказівники вулиць тут мають єдиний для всього Люксембурґа дизайн:


Ніде такого не бачив: знак «рух заборонено», що дозволяє проїзд на роликах:


Іще цікавий знак:


Тут є вулиця імені Ґеббельса. Але не того, про якого ви подумали:


Основним «ВВП» Шенґена є виноробство:


На відміну від сусідньої Франції, тут люди харчуються не повітрям. У Сарґеміні ми не побачили жодного магазина чи супермаркета з їжою. А тут є аж два, ось один з них, типовий такий сільмаг:


Ми зайшли туди в надії знайти французький сидр. Його не було, зате ось що знайшли:


Ваші очі не брешуть: це продукція Київського та Кримського заводів шампанських вин. Ну, тут воно з копірастичної причини називається «sekt», що по-німецьки і означає «шампанське». Ми зайшли в другий супермаркет, який на заправці, а там теж є кримське шампанське (але нема київського):

Це було найбільшим для нас враженням за всю поїздку :)

Що ще є цікавого у Шенґені? Ну, тут є гарна каменюка посеред села:


Апаш (Apach)
Після Шенґена лишалося ще трохи часу до електрички, тож ми перейшли на протилежний бік Мозеля та сходили до Франції, до прикордонного містечка Апаш. Ми йшли і йшли, блять, йшли і йшли, і там, де на протилежному боці річки вже починалася Франції, все ще був німецький завод фірми Knauf. Шо за хуйня, шо так довго нема Франції?


Мапа дозволяє зрозуміти, чому: хитровиїбано тут іде кордон — смуга біля річки вже у Франції, а дорога, по якій ми йшли, все ще була німецькою:


За шириною червоного кола у знаках обмеження швидкості я намагався довести, що ми вже у Франції. Хуй там, це ще Німеччина. Зненацька з’явилися французькі написи і великий знак для тих, хто ще сумнівається, в якій він країні:


А ось і Апаш:


Ласкаво просимо до земель трьох кордонів:


Апаш виявився значно більшим, ніж ми очікували, тож до місцевої залізничної станції не дійшли:


Тротуар і велосипедна доріжка тут по ширині займають стільки ж місця, скільки дорога для автомобілів:


Тут ми повернулися назад у Перл і поїхали до Конца (Konz). У Конці є дві залізничні станції: Конц Мітте і Конц Кройц:


Вони розташовані в п’яти хвилинах пішки, і через них проходять дві залізничні лінії: від Конц Мітте можна доїхати до Тріра та Перла, а від Конц Кройца — до Люксембурґа. Нам треба було туди, тож виходимо на Конц Мітте:




Ідемо пішки до Конц Кройца:


Приходить електричка, але не наша:


А ось і наша:


Звідси — у Вілль де Люксембурґ.

За один день ми побували у трьох країнах та перетнули кордони вісім разів. За цей час ніхто не поцікавився нашими документами.

Ще по темі:
Шенґен І: потрійна точка DE/LU/FR
Ціттау: потрійна точка DE/PL/CZ
Ґьорліц—Зґожелєц: PL+DE
Чєшин—Ческі Тєшін: PL+CZ
Сарґемін—Рільхінґен-Ганвайлєр (DE/FR)

Зміна мак-адреси в лінуксі

Не розумію недоадмінів, що на роутері прив’язують з’єднання до мак-адреси. Нєхуй мені більше робити, як іти в ifconfig і міняти її:
ifconfig wlan0 down
ifconfig wlan0 hw ether xx:xx:xx:xx:xx:xx
ifconfig wlan0 up

Безпеки, як бачите, нуль. Додаткові кілька хвилин геморрою — безцінні, блять.