(no subject)

710.

Чому?

Найбільш дебільне питання, яке доводиться чути. Я не знаю, що на нього відповідати. Таке враження, що всі навколо мене — ходячі роботи з запрограмованими блок-схемами алгоритмів, кожна дія яких має стрункий причинно-наслідковий, блять, зв’язок, визначений строго у межах заданої блок-схеми.

Але ні, зупинити такого робота і спитати: «а чому ти зараз сходив у туалет? А чому ти поснідав? А чому ти почухав щойно голову?» — і ця людина покрутить пальцем біля скроні, подумає, що ти їбанувся.

Чому ж тоді, якщо я приймаю рішення не йти на блек-метал концерт, присвячений 125-річчю з дня народження Петра Григоровича Пиздохуйченка, або коли я полетів у Швецію фоткати ведмежий кал у заповіднику за полярним колом, або коли я відмовився їхати на відкриття макдональдса в Шепетівці, це викликає дебільні питання «чому?» ЧОМУ, БЛЯТЬ?