Тестування медичної системи II

...У вівторок пляма, хоч у розмірі не зменшилась, але порожевішала. Це парадоксально, але я тепер став боятися, що вона до середи зникне, і виявиться, що я дарма записався до лікаря :) Утім, пляма не зникла, і прийшов я до клініки. Клініка була схожа не на клініку, а на офіс якоїсь маленької компанії: жодна її стіна не була білою, кахлів теж не видно було. В клініці працюють дві лікарки, одна з яких «моя» і дві асистентки, одна з яких сидить на ресепшені, а друга робить аналізи чи інші процедури. Власне, єдине місце, яке виглядало, як лікарня — це кімната, де брали кров. Крім цієї кімнати, є ще кімната з рентґенами чи чимось таким масивним, я там не був.

Поки я чекав на лікарку, асистентка поміряла мені тиск у коридорі: щоб сумно не було, видно :). Отже, нарешті мене покликали:
— So, herr noddeat, what can I do for you?

Лікарка виявилась дуже приємною в спілкування. Вона подивилась на пляму і сказала, що це інфекція від комахи, і треба хавать антибіотики, інакше вона може вразити нервову систему. Для того, щоб знати точно, в мене взяли на аналіз кров і сказали прийти через тиждень. А до цього хавати антибіотик.

Антибіотик і справді посприяв тому, щоб пляма почала зникати: зараз її майже не видно. Наступного тижня прийшов я знову. Лікарка сказала, що моя хвороба називається Lyme-Borreliose, а вкусила мене комаха, яка німецькою називається Zecke. А українською — кліщ. Блядь, все життя боявся, що мене вкусить кліщ, і от це сталося. Краще б я не знав! Антибіотик тре пити 21 день, і хвороба здохне.

По ходу, я був єдиним пацієнтом до 30 років у цій клініці. Не хворійте!