Дзвони у Баварії

У Байройті сьома година:

Як ви почули, там є дзвони різної тональності. Спершу чотири подвійних дзвони (бум-бам, бум-бам, бум-бам, бум-бам), потім сім поодинокий (бом, бом, бом, бом, бом, бом, бом). Це в Байройті, в інших містечках перші дзвони не подвійні, а теж поодинокі. Отже, залежно від міста, сьому годину супроводжувало б від 11 до 16 дзвонів.

Час у Баварії міряють чвертями. Так повелося. Порівняйте:
10:15
стандартною німецькою — viertel nach 10 (чверть по десятій)
у Баварії — viertel 11 (чверть від одинадцятої)

10:30
halb 11 (половина від одинадцятої)

10:45
стандартною німецькою — viertel vor 11 (чверть до одинадцятої)
у Баварії — dreiviertel 11 (три чверті від одинадцятої)

Отже, о 11:00 у Баварї настає чотири чверті — повна одинадцята година.

У церкві, яка колись була єдиним годинником для всіх, час теж міряють чвертями. О 10:15 дзвенить один дзвін — перша чверть. О 10:30 — два дзвони — дві чверті. О 10:45 — три дзвони, три чверті. Нарешті, о 11:00 — чотири дзвони, повна година. Після цього — ще 11 дзвонів на позначення години, загалом 11+4=15 дзвонів.

«Хвилинні» та «годинні» дзвони, як ви почули, мають різну тональність, їх легко відрізнити. Чому в Байройті хвилинні дзвони подвійні, не знаю. Не впевнений, що це у всіх церквах, я записав ту, що біля мого будинку.

Трюфелі отримують hairy_k100d та 3_again.

GNOME Keyring

GNOME та взагалі програми на Gtk зберігають всі введені юзером паролі в спеціальній «скриньці», ім’я якій GNOME Keyring. Скринька ця не проста, а зашифрована, а розшифрувати її можна, лише ввівши пароль. Типово паролем до скриньки є ваш пароль входу в систему, а скринька розблоковується автоматично після входу. Але це можна змінити, якщо ви параноїк.

Створив я там ще одну скриньку, де вирішив записати всі паролі, які не можна забути — пін-коди, паролі до інтернет-банкінгів тощо. І зашифрував я цю скриньку мегадовгим паролем, з літерами різної висоти, цифрами і спеціальними знаками.

Через два дні я забув цей пароль. Epic fail.

Radler

Radler (нім. «велосипедист) — суміш світлого пива та лимонаду в пропорції 1:1. Робиться переважно на броварнях, або вручну в будь-якому місці, де продається пиво:


У конкретно цьому напої концентрація алкоголю була 2.7%. Після однієї порції «Радлєра» можна сідати за кермо: концентрація алкоголю в крові не буде перевищувати дозволену (0.2 промілє, якщо не помиляюсь).

Назва напою походить від мюнхенського пабу Kugler Alm, де в першій половині 20 століття часто збиралися велосипедисти. Власника цього пабу Франка Куґлєра часто називають винахідником напою, хоча насправді напій існував значно давніше, як мінімум з 1900 року.

У інших частинах Німеччини напій може називатися дещо інакше.

Всім, хто вгадав, надається почесне громадянство Вільного Штату Баварія.