Байройт — Кройсен
Jul. 3rd, 2011 04:03 pmСпустився на подвір’я, щоб примонтувати велокомп’ютер, сів на велосипед і... поїхав у Кройсен — містечко у 13 км від Байройта:

Перша зупинка — Оберконнерсройт:

Звідси треба тулити на Вольфсбах і заразом проїхати мій офіс:

Крутий підйом. Зупиняюся і вирішую пройти його пішки. 5.8 км/год, йопта:

Вольфсбах. Формально належить до Байройта. Сюди їздить автобус з центра міста. Раз на годину:

Вулиця Вольфсбахська у Вольфсбаху, все правильно. А ми повертаємо на Кройсен:

За містом велосипедні доріжки солідні:

Не було часу перевірити, шо це:

Тут ще є своя Гаага. Але нам треба в Кройсен:

Наступна зупинка — Гьорхоф:

Далі шлях іде через кукурудзу:


І тут, зненацька, ставок з качечками:

Ще 3 кілометри:

Велосипедна доріжка закінчилася, вирулюємо на дорогу:

Боден:

Це справжнє село. З полями, коровами, тракторами:


Боден проїхав без зупинки. І тоді зрозумів, нашо посеред поля лавки:

Так само без зупинки пролетів якесь містечко:

Лишилось 400 метрів:

На в’їзді в місто пише, які тут будуть фестивалі найближчим часом:

Місто виглядає гарно:

11.7 км за 48 хвилин:


Паркуємось і йдемо по воду і ніштяки в супермаркет:

Велокомп’ютер — охуєнна штука. Швидкість він визначає так: біля колеса прикріплюється сенсор:

А на спицю — магнітик:

Сенсор рахує, з якою частотою магнітик пролітає біля нього.
Погуляв ще по місту, поїхав додому. Загалом вийшло 29.7 км. Максимальна швидкість була 39 км/год (на спуску, ясен парець). Fuck my life, це майже як автомобіль. Трохи розібрався з передачами.

Перша зупинка — Оберконнерсройт:

Звідси треба тулити на Вольфсбах і заразом проїхати мій офіс:

Крутий підйом. Зупиняюся і вирішую пройти його пішки. 5.8 км/год, йопта:

Вольфсбах. Формально належить до Байройта. Сюди їздить автобус з центра міста. Раз на годину:

Вулиця Вольфсбахська у Вольфсбаху, все правильно. А ми повертаємо на Кройсен:

За містом велосипедні доріжки солідні:

Не було часу перевірити, шо це:

Тут ще є своя Гаага. Але нам треба в Кройсен:

Наступна зупинка — Гьорхоф:

Далі шлях іде через кукурудзу:


І тут, зненацька, ставок з качечками:

Ще 3 кілометри:

Велосипедна доріжка закінчилася, вирулюємо на дорогу:

Боден:

Це справжнє село. З полями, коровами, тракторами:


Боден проїхав без зупинки. І тоді зрозумів, нашо посеред поля лавки:

Так само без зупинки пролетів якесь містечко:

Лишилось 400 метрів:

На в’їзді в місто пише, які тут будуть фестивалі найближчим часом:

Місто виглядає гарно:

11.7 км за 48 хвилин:


Паркуємось і йдемо по воду і ніштяки в супермаркет:

Велокомп’ютер — охуєнна штука. Швидкість він визначає так: біля колеса прикріплюється сенсор:

А на спицю — магнітик:

Сенсор рахує, з якою частотою магнітик пролітає біля нього.
Погуляв ще по місту, поїхав додому. Загалом вийшло 29.7 км. Максимальна швидкість була 39 км/год (на спуску, ясен парець). Fuck my life, це майже як автомобіль. Трохи розібрався з передачами.