Інтерв’ю TVN з польськими фанатами
Feb. 12th, 2011 02:46 pmЧудове і щире інтерв’ю польського телебачення TVN з футбольними хуліганами, тими з «понятіями», тобто які пиздять тільки один одного і не нападають натовпом на одного (1.796 млн переглядів, до речі):
Для тих, хто не володіє польською, наведу окремі цитати:
«
— ...Попросту дзвонимо один до одного, як приїжджі фанати прибувають, ми маємо їх номер телефона, вони наш, домовляємося по телефону, без обладнання, без нічого, як їх є 20, то ми теж обираємо 20, і їдемо автами за Ґданськ, а вони по телефону пояснюють, де на нас чекають... і тоді биємося сам на сам, голими руками, без обладнання...
— Обладнання — це що?
— Ну, все: палиці, сокири, ланцюги, ножі.
— А як відбувається бійка не за домовленістю, то палиці і сокири вживаються?
— Залежить, в яких клубах.
— Але так трапляється?
— Трапляється. Залежить, в яких клубах. Бо справжніх хуліганів більше цікавить руками, ніж якимись ножами...
— ...Але нашо це? Що це кому дає?..
— ...Розрядитися. Розрядитися... і показати, хто головний у Польщі.
— Хто головний у чому?
— У бійках*... Може, для когось це ненормально, але є групи по 50, 80 людей, і цього не пояснити, люди живуть цим...
— А футбол для вас взагалі цікавий?
— Спершу рахуються бійки, а потім футбол, результати і таке інше...
»
*в оригіналі — awantura, але адекватного перекладу я не придумав, тому замінив на синонім «бійка».
У коментах до мого попереднього посту люди пишуть, що якби не футбол, бидло би пиздило цивільних людей і взагалі без такої розрядки неможливо. Це, звичайно, неправда: існують країни на кшалт Норвегії, де цієї бидлокультури немає, а розряджаються люди цивілізовано, наприклад, на концертах блек-металу.
По-друге, в Україні ці всі явища існували без прив’язання до футбола. У моєму містечку в 90-х замість поділу на фанатів клубів існував поділ за районами, а питання «ти з якого району?» було дуже навіть актуальне. Так само молодь збиралася натовпами і пиздила один одного. У футбола тоді грали тільки цивільні, і він не був азартною грою аж ніяк, а молодіжні банди на полі майже не з’являлися: їх цікавило бухло, секс, наркотики і бійки.
Для тих, хто не володіє польською, наведу окремі цитати:
«
— ...Попросту дзвонимо один до одного, як приїжджі фанати прибувають, ми маємо їх номер телефона, вони наш, домовляємося по телефону, без обладнання, без нічого, як їх є 20, то ми теж обираємо 20, і їдемо автами за Ґданськ, а вони по телефону пояснюють, де на нас чекають... і тоді биємося сам на сам, голими руками, без обладнання...
— Обладнання — це що?
— Ну, все: палиці, сокири, ланцюги, ножі.
— А як відбувається бійка не за домовленістю, то палиці і сокири вживаються?
— Залежить, в яких клубах.
— Але так трапляється?
— Трапляється. Залежить, в яких клубах. Бо справжніх хуліганів більше цікавить руками, ніж якимись ножами...
— ...Але нашо це? Що це кому дає?..
— ...Розрядитися. Розрядитися... і показати, хто головний у Польщі.
— Хто головний у чому?
— У бійках*... Може, для когось це ненормально, але є групи по 50, 80 людей, і цього не пояснити, люди живуть цим...
— А футбол для вас взагалі цікавий?
— Спершу рахуються бійки, а потім футбол, результати і таке інше...
»
*в оригіналі — awantura, але адекватного перекладу я не придумав, тому замінив на синонім «бійка».
У коментах до мого попереднього посту люди пишуть, що якби не футбол, бидло би пиздило цивільних людей і взагалі без такої розрядки неможливо. Це, звичайно, неправда: існують країни на кшалт Норвегії, де цієї бидлокультури немає, а розряджаються люди цивілізовано, наприклад, на концертах блек-металу.
По-друге, в Україні ці всі явища існували без прив’язання до футбола. У моєму містечку в 90-х замість поділу на фанатів клубів існував поділ за районами, а питання «ти з якого району?» було дуже навіть актуальне. Так само молодь збиралася натовпами і пиздила один одного. У футбола тоді грали тільки цивільні, і він не був азартною грою аж ніяк, а молодіжні банди на полі майже не з’являлися: їх цікавило бухло, секс, наркотики і бійки.