Bayreuth II: старе місто
Feb. 3rd, 2011 01:08 pmУ Байройті гарне і компактне старе місто, де тусується доволі багато народу, особливо на вихідних. Що тут приємного, так це те, що тут всі магазини, ресторації, супермаркети — для людей, немає ніякого брендового гавна, за яким приїздять до Парижа російські та арабські олігархи. Є невеличкий замок:

У одному з його приміщень знаходиться податкова (Finanzamt), над офісом якої — цицьки:

Головна вулиця доволі широка і називається Максіміліанштрасе — на честь короля Максіміліана. Вона ж у Середньовіччі виконувала функції головного ринку, і її називали площею Ринок — Marktplatz (у 19 столітті перейменували):


Що тут прекрасного, так це лавки, біля яких знаходяться стовпчики зі старими фотками міста. Ідеш собі вздовж вулиці, і вивчаєш історію:

Ось тут, наприклад, написано, що ще у 60-х роках минулого століття тут був асфальт, а не бруківка, а по вулиці їздили автівки. Аж поки не збудували багатосмугову кільцеву дорогу, а старе місто не зробили пішохідним:

Будинок, а навпроти нього — його стара фотка:

А ще на Максіміліанштрасе є купа червоних кіосків, де продають фірмові баварські ковбаски (на вибір — байройтські, нюрнберзькі, і ще якісь туринзькі):

Пам’ятник загиблим у війні солдатам не обов’язково має бути гігантоманським гівном:


Нереальної краси кут будинку:

Нереальної краси готель:

Пошта. Телеграф. Телефон:

Німці обожнюють годинники з циферблатом, які бісять мене. На вокзалі, наприклад, є гарне електронне табло з часом відправлення потягу:

Але при цьому на жодному табло ви не побачите, котра зараз година, у вигляді цифер. Тільки окремий годинник з циферблатом, і ще й без цифер (ненависть!) І так по всій країні:


У одному з його приміщень знаходиться податкова (Finanzamt), над офісом якої — цицьки:

Головна вулиця доволі широка і називається Максіміліанштрасе — на честь короля Максіміліана. Вона ж у Середньовіччі виконувала функції головного ринку, і її називали площею Ринок — Marktplatz (у 19 столітті перейменували):


Що тут прекрасного, так це лавки, біля яких знаходяться стовпчики зі старими фотками міста. Ідеш собі вздовж вулиці, і вивчаєш історію:

Ось тут, наприклад, написано, що ще у 60-х роках минулого століття тут був асфальт, а не бруківка, а по вулиці їздили автівки. Аж поки не збудували багатосмугову кільцеву дорогу, а старе місто не зробили пішохідним:

Будинок, а навпроти нього — його стара фотка:

А ще на Максіміліанштрасе є купа червоних кіосків, де продають фірмові баварські ковбаски (на вибір — байройтські, нюрнберзькі, і ще якісь туринзькі):

Пам’ятник загиблим у війні солдатам не обов’язково має бути гігантоманським гівном:


Нереальної краси кут будинку:

Нереальної краси готель:

Пошта. Телеграф. Телефон:

Німці обожнюють годинники з циферблатом, які бісять мене. На вокзалі, наприклад, є гарне електронне табло з часом відправлення потягу:

Але при цьому на жодному табло ви не побачите, котра зараз година, у вигляді цифер. Тільки окремий годинник з циферблатом, і ще й без цифер (ненависть!) І так по всій країні:
