Трохи про Краків: ACAB по-польськи і не тільки

Кожного ранку я проходжу вулицею Армії Крайової під залізничним мостом, по якому їздять електрички до краківського летовища. На опорі мосту видніється напис, який щоразу, як я його бачу, тішить мене, як малу дитину: CHWDP. Напис цей є польським аналогом «ACAB», але розшифровується трохи інакше :). Дивно, що міські служби його не прибирають так довго. Тобто, зовсім не дивно, бо, швидше за все, цей міст належить залізниці.

А ще по дорозі я бачу старого «фольксваґена», власнику якого було ліньки його продати чи утилізувати, тому він просто скрутив номери та запаркував його на одній з вулиць. Цей фольксваґен стоїть вже понад рік, а взимку він був повністю засипаний снігом. За польськими законами поліція не має права евакуювати авто, якщо воно правильно припарковане.

Біля інституту будують триповерхову транспортну розв’язку на місці, де колись була кільцева дорога. Купа чудернацьких машин щось копають, свердлять, крутять. Катки вирівнюють той шар (каміння + земля + ше шось), який буде знаходитись під асфальтом. Мене найбільше цікавить, як вони з порожнього місця зроблять тоннель?

Важко приїхати до Кракова так, щоб побачити Головний Ринок без риштування, але, в це складно повірити, зараз саме такий період. Бачив на Ринку якийсь самохід з номерами SC (місто Щечін, йопта), а біля нього мєнтів, які виписували «мандат» за в’їзд на Ринок. Лол, фрателло мусив проїхати знак «рух заборонено», а після нього — ще дві «цеглини», щоб сюди потрапити.

В супермаркет, де я купую їжу, знову завезли квас «Богатирський» з Оболоні — яке щастя-то! Іще я вкотре переконався, що найліпше пиво з того, що в принципі можна купити у Кракові — це словацьке темне Zlatý Bažant.

У трамваї стали вішати соціальну рекламу про те, що треба компостирувати квиток, інакше по місту будуть їздити старі й неремонтовані трамваї, обмальовані ґрафіті. А ще зайців обіцяють вписати до KRD (державний реєстр боргів), ну це, якщо штраф не сплатити вчасно. Єдине що, ця соціальна реклама якась малесенька, і помітити її можуть тільки такі любителі читати всі написи навколо, як я.

Diaspora: сервіс соціальних мереж з відкритим кодом

Сьодні з’явилася перша розробницька версія сервісу соціальних мереж з відкритим кодом — Diaspora.  Крім, власне, відкритості коду, що означає відсутність необхідності ділитися своєю приватною інформацією з корпораціями на кшалт Facebook Inc., ця система підтримує такі фічі, як групи друзів, для кожної з яких можна публікувати різні фотки, статусні повідомлення тощо, а також шифрування усього трафіку.

Іще пиздатим є те, що система підтримує можливість додавати до друзів фрателл і сорелл з будь-яких серверів, де встановлена Diaspora, себто авторизація є децентралізованою. Коротше, якщо проект не заглохне (а судячи з усього, навряд чи), я буду це юзати, бо, з одного боку, бажання ділитися приватними фотками та іншими негламурними речами є, а бажання юзати для цього соціальні мережі — нема, тож поки що обходжуся традиційним способом — електронною поштою.