Париж: вид з Монпарнаської вежі
Jul. 4th, 2010 05:01 pmОскільки до потягу лишалося неповних дві години, то я витратив їх на те, щоб піднятися на Монпарнаську вежу, яку минулого разу обійшов лише зовні. Отож, як я й писав раніше, якщо ви хочете подивитися панораму Парижа за гроші (безкоштовно це можна зробити на Монмартрі, біля базиліки Сакре Кьор), то не треба стояти в кілометровій черзі до Ейфелової вежі, требі фігачити сюди, на станцію метра Montparnasse-Bienvenue. Коштує це щастя недешево — 11 єврів,— але для любителів панорам це просто чудове місце.
Отож, Монпарнаська вежа (Tour Montparnasse) — єдиний і найвищий хмарочос у центрі Парижа:

Нагору, а саме до 56 поверху, вас відвозить ліфт, у якому є охуєнний монітор:

Червоне око на цьому моніторі показує, де саме зараз знаходиться ліфт, а фотка міста змінюється разом із зміною висоти! Нарешті ми на 56 поверсі, де є всякі бари, відеозали, фотки і т.п., але нас це не цікавить, бо вид на місто — через скло. Тому піднімаємось на терасу — на саму гору вежі:

Спершу ми потрапляємо на технічний поверх, закритий від самогубців парканом, і де знаходяться всілякі там дроти і антенки:

І, піднявшись угору, потрапляємо на оглядовий майданчик, не закритий жодними йобаними сітками чи склом — лише невеличкий загороджувальний паркан:

Терасу зроблено так, що якщо ти хочеш йобнутись вниз, то потрапиш лише на технічний поверх, себто накласти на себе руки нереально. В свою чергу, на технічному поверсі є паркан високий з зубцями, який перелізти теж нереально, бо там камери пильнують:

Також, завдяки технічному поверху, не виникає відчуття страху висоти.
Монпарнаська вежа є найвищою точкою, з якої видно Ейфелеву вежу:

Хмарочоси за нею — це, до речі, район Дефанс:

Монпарнаський вокзал із коліями:

Мене питали у минулому пості, як можна потрапляти на колії без пішохідного переходу? Дуже просто: будинок вокзалу розташований перпендикулярно коліям, а не паралельно, і колії на ньому закінчуються: немає, як у Києві, ніякого продовження-заїзду в депо. Тільки з цієї вежі я зміг побачити, що на території вокзалу є якийсь сад:

Я тільки не знаю, як туди потрапити. Може по дорозі назад загляну. А це Монпарнаський цвинтар — там я минулого разу так і не знайшов могили Петлюри та Мопасана, хоч вони й були позначені на мапі:

Ейфелева вежа з Марсовими полями:

Лез’Онволід (Les Invalides):

Якщо ви були в Парижі, то можливо ви знайдете тут Нотр Дам, Лувр та майдан Конкорд:

А якщо не були, то тут ви точно побачите Нотр Дам:

Довжелезний будинок у центрі світлини — це Лувр. Заїбетесь його обходити з кінця в кінець:

Конкорд. Єгипетський обеліск теж видно:

Єдиний мінус цієї тераси — це сліпуче сонце під час спеки. Знаходитися довго тут не можна — спускаємось у кондиціонований 56 поверх. Тут можна побачити все те саме, тільки через скло:



Зате видно деякі речі, який я так і не розгледів з тераси. Наприклад, Тріумфальну арку:

Або кондиціонери на будинку, де крутяться вентилятори:

Панорами дозволяють зрозуміти, як прикольно спланований Париж. Будинки розташовуються такими кластерами, розділеними дорогами. Оцей — трикутний, наприклад:

А цей більш складної форми:

Отож, Монпарнаська вежа (Tour Montparnasse) — єдиний і найвищий хмарочос у центрі Парижа:

Нагору, а саме до 56 поверху, вас відвозить ліфт, у якому є охуєнний монітор:

Червоне око на цьому моніторі показує, де саме зараз знаходиться ліфт, а фотка міста змінюється разом із зміною висоти! Нарешті ми на 56 поверсі, де є всякі бари, відеозали, фотки і т.п., але нас це не цікавить, бо вид на місто — через скло. Тому піднімаємось на терасу — на саму гору вежі:

Спершу ми потрапляємо на технічний поверх, закритий від самогубців парканом, і де знаходяться всілякі там дроти і антенки:

І, піднявшись угору, потрапляємо на оглядовий майданчик, не закритий жодними йобаними сітками чи склом — лише невеличкий загороджувальний паркан:

Терасу зроблено так, що якщо ти хочеш йобнутись вниз, то потрапиш лише на технічний поверх, себто накласти на себе руки нереально. В свою чергу, на технічному поверсі є паркан високий з зубцями, який перелізти теж нереально, бо там камери пильнують:

Також, завдяки технічному поверху, не виникає відчуття страху висоти.
Монпарнаська вежа є найвищою точкою, з якої видно Ейфелеву вежу:

Хмарочоси за нею — це, до речі, район Дефанс:

Монпарнаський вокзал із коліями:

Мене питали у минулому пості, як можна потрапляти на колії без пішохідного переходу? Дуже просто: будинок вокзалу розташований перпендикулярно коліям, а не паралельно, і колії на ньому закінчуються: немає, як у Києві, ніякого продовження-заїзду в депо. Тільки з цієї вежі я зміг побачити, що на території вокзалу є якийсь сад:

Я тільки не знаю, як туди потрапити. Може по дорозі назад загляну. А це Монпарнаський цвинтар — там я минулого разу так і не знайшов могили Петлюри та Мопасана, хоч вони й були позначені на мапі:

Ейфелева вежа з Марсовими полями:

Лез’Онволід (Les Invalides):

Якщо ви були в Парижі, то можливо ви знайдете тут Нотр Дам, Лувр та майдан Конкорд:

А якщо не були, то тут ви точно побачите Нотр Дам:

Довжелезний будинок у центрі світлини — це Лувр. Заїбетесь його обходити з кінця в кінець:

Конкорд. Єгипетський обеліск теж видно:

Єдиний мінус цієї тераси — це сліпуче сонце під час спеки. Знаходитися довго тут не можна — спускаємось у кондиціонований 56 поверх. Тут можна побачити все те саме, тільки через скло:



Зате видно деякі речі, який я так і не розгледів з тераси. Наприклад, Тріумфальну арку:

Або кондиціонери на будинку, де крутяться вентилятори:

Панорами дозволяють зрозуміти, як прикольно спланований Париж. Будинки розташовуються такими кластерами, розділеними дорогами. Оцей — трикутний, наприклад:

А цей більш складної форми:
