Наголос в українській мові може падати на будь-який зручний для вимови склад. По-перше, цьому сприяє той простий факт, що в різних регіонах одне й те саме слово може мати різний наголос. По-друге, є цілий ряд слів з подвійним (літературним) наголосом. По-третє, наголос ніяк не впливає на письмо, він існує тільки в розмовній мові, яка може бути більш вільною, ніж літературна.
Тому нахуй рівними рядами ідуть всі, хто намагається привчити казати «ла́те» замість нормального українського «лате́», керуючись нібито пиздатим знанням італійської мови. Отже, в італійській мові є слово «молоко», яке звучить як «ля́тте» й не має нічого спільного з українською кавою з молоком «лате́». Це слово ми запозичили з англійської (не з французької!), де воно читається як «ла́тей». Ніякої «правильної» вимови слова «лате́» не існує, а хто виправить вам наголос, нехай уб’ється об стіну.
Тому нахуй рівними рядами ідуть всі, хто намагається привчити казати «ла́те» замість нормального українського «лате́», керуючись нібито пиздатим знанням італійської мови. Отже, в італійській мові є слово «молоко», яке звучить як «ля́тте» й не має нічого спільного з українською кавою з молоком «лате́». Це слово ми запозичили з англійської (не з французької!), де воно читається як «ла́тей». Ніякої «правильної» вимови слова «лате́» не існує, а хто виправить вам наголос, нехай уб’ється об стіну.