Évora І: міські мури та римська спадщина

У Еворі — столиці португальської провінції Алентежу (Alentejo) — я сфоткав буквально кожний квадратний метр. У старому місті (а, за великим рахунком, більше ніде я й не був) збереглися середньовічні мури — краса:



От у Кракові мурів немає, і в Лісабоні теж. А тут є. Хоч вже й немає тут брами, яка замикається на ніч, все одно, коли перетинаєш мури, наче потрапляєш у інший світ:


Уся територія за мурами, звісно, є світовою спадщиною ЮНЕСКО. Тут збереглися розвалини ще з часів Римської імперії:


У Середньовіччі ЮНЕСКО не було, а на спадщину всім було насрати. Старовинні римські стіни, відтак, активно забудовувалися:


Воно-то зараз гарно виглядає, але є певний дискомфорт: ну, це як взяти, і до Софії Київської прибудувати з усіх боків торговельні центри:


Найбільш цікавим у місті є акведук, який буде побільше від лісабонського, і ще досі виконує своє призначення — постачає воду до міста. Побачити його можна приблизно звідси, тут його висота найменша:


І, в керунку міських мурів, вона зростає:



Варварська забудова акведука житловими будинками:



З іншого боку, можливо, мій дисонанс невиправданий: зрештою, це лише водотяг:


Акведук тягнеться за місто кілометрів так на 9 — оце справді імперський розмах:



Акведук входить у місто:


На жаль, не мав часу прогулятися аж до кінця цього утвору, дійшов досюди:


А під акведуком — сучасна асфальтована автотраса: