NotDead's Newsletter: І шо це йому дало?

Пам’ятаєте анекдот про поліглота, що не володів українською? Навіть як не пам’ятаєте, сьогодні запропоную я свою власну версію. Отож, гуляв я набережною, а тут якийсь мужик причепився з пропозицією купити в нього окуляри «вері чіп мані». Через деякий час підходить до мене ще один мужик, і бажає теж щось цікаве запропонувати:

Мужик: Olá! Братішка, сіґарєткі нє найдьоцца Ти ж шпрехаєш на портуґіші?
Я: Но.
Мужик: Паглє ву фгансе?
Я: Но.
Мужик (з надією в голосі): Еспаньйолє?
Я: Но.
Мужик (в розпачі): Ду ю спік інґліш?
Я (впевнено): Но.
Мужик (португальською та мовою жестів): Блять, а якою ж ти мовою говориш?
Я: Українська.
Мужик: Га?
Я: Ук-раїн-ська.
Мужик (безнадійно): Ю донт спік інґліш?
Я знизую плечима, кажу «но» та прощаюся.

Мораль: чим більше мов ти знаєш, тим більше людей можуть їбати тобі мізки.

А взагалі португальці всі знають англійську, і це не може не тішити. Просто тобі Скандинавія. Це дуже дивно ще тим, що у сусідніх Іспанії та Франції англійську не знає практично ніхто. Цікаво, чим можна пояснити цей феномен? 

Я таки здійснив свою crazy idea, і пройшов понад 15 км пішки від північної околиці Парижа до аеропорту Шарль-де-Ґолль.

За що люблю Францію так це за те, що всі туалети безкоштовні, і їх порівняно багато.

Тепер знаю, звідки в Україну прийшла мода на суші. Тобто, прийшла вона, звісно, з Росії, але потрапила з Парижа.

Тепер я з французами спілкуюся англо-французьким суржиком. А ще в автобусі інстинктивно намагався копіювати французький акцент мого співрозмовника-француза, з яким говорили англійською. 

Шенґенштатен: йобані працівники авіаліній в Шайтан-де-Ґоллі теж досі не знають, що Польща лежить в Шенґені. Абідна.

На польсько-німецькому кордоні нас зупинила польська страж ґранічна і півгодини їбала мізки (перевіряла паспорти кількох унтерменшів, тобто мій). Німецька поліція, як не дивно, не зупиняла. Зате зупинили французькі копи. Зайшов двометровий худий чорношкірий коп з нашивкою «поліс насьйональ»: «бон жур. мерсі... бон жур. мерсі.... бон жур. мерсі», — копу вистачило одного погляду для перевірки мого паспорту. Не оллові копи однаково бастарди, от що я вам скажу.