Миша, будь осторожен

Который день хожу по городу я туда-сюда,
Вижу просто на глазах великие перемены.
Больше не буду есть, не буду спать,
Только бы это все случайно не прошло мимо меня.

Миша, будь осторожен,
Мечта прекрасная.
Миша, будь осторожен,
Как солнце ясное.
Миша, будь осторожен,
Холера ясная,
Мечта зовет меня вперед.

Первое мая, Пасха, Троица.
Немцы, евреи, поляки, что-то у меня всё перемешалось.
Валяем себе дурака понемногу,
Видим третьим глазом, что ничего не изменилось.

Миша, будь осторожен,
Мечта прекрасная.
Миша, будь осторожен,
Как солнце ясное.
Миша, будь осторожен,
Холера ясная,
Мечта зовет меня вперед.

Говорят умные люди - один раз живем,
Раю нет на небе, всему конец могила.
Мне-то что - у меня есть навоза подвода,
Меня любит девушка чернобровая.

Миша, будь осторожен,
Мечта прекрасная.
Миша, будь осторожен,
Как солнце ясное.
Миша, будь осторожен,
Холера ясная,
Мечта зовет меня вперед.

Солнце взошло на Востоке, на Западе зашло.
Радость пришла на землю, какой не бывало.
Глаза поприкрывали руками с мозолями.
Может, над вертепом что-то снова засияло.

Миша, будь осторожен,
Мечта прекрасная.
Миша, будь осторожен,
Как солнце ясное.
Миша, будь осторожен,
Холера ясная,
Мечта зовет меня вперед.

http://spanishflyer.livejournal.com/10258.html

Про одиниці вимірювання

Першими відповідями на задачки про одиниці вимірювання були «нонсенс», «маячня» тощо. Всі знають, що температура вимірюється у градусах, довжина — у метрах, а час — у секундах, і що інакше бути не може. В тому то й річ, що може, і саме для розвіяння цього стереотипу я й задав цю задачку. Чому довжина міряється в метрах? Бо в нас є еталонна лінійка довжиною у 1 метр, і ми порівнюємо розміри всіх інших об’єктів з розмірами цієї лінійки. Однак, виявляється, що міряти відстані між зірками метровою (або навіть кілометровою) лінійкою, м’яко кажучи, незручно. І тому її міряють у світлових роках. Оскільки швидкість світла є фундаментальною сталою, то світловий рік є такою ж еталонною величиною, як і метр. Це є типовий приклад того, як відстань міряють «невластивою» одиницею, якою міряють час.

Кожна одиниця вимірювання пов’язана з якимось еталонним процесом, і всі вимірювання полягають у порівнянні з цим еталонним процесом. Наприклад, грам — це «маса чистої води об’ємом у 1/1000 кубічного метра води при температурі плавлення льоду (0 °С)». Грам (а також похідні від нього — кг, мг і т.п.) є чудовою одиницею маси, але не завжди. У світі атому й елементарних частинок порівнювати їх масу з масою води є безсенсовним заняттям, бо вода складається з елементів (молекул води), що є важчими від маси атома чи електрона. Саме тому фізики елементарних частинок міряють їх маси у електрон-вольтах. Електрон-вольт — це одиниця енергії, а не маси, а саме енергія, яку отримує один електрон при прикладенні до нього напруги у 1 вольт. Знаючи фундаментальне айнштайнівське співвідношення E=mc², можна без проблем знайти масу елементарної частинки, знаючи її енергію. Тільки нащо переводити електрон-вольти у кілограми? Знаючи, що протон — фундаментальна складова атомного ядра — має енергію близько 1 ґіґаелектронвольта (GeV), можна вимірювати маси інших частинок у гігаелектронвольтах, порівнюючи їх, таким чином, з масою протона, а не з масою граму води.

Отож, у своїх запитаннях я пропонував вам знайти такі фундаментальні закони фізики, що дозволяли б вимірювати частоту в джоулях, масу в герцах, а температуру в метрах. Першим з таких співвідношень є формула Планка: E = hν. Саме таку енергію має квант світла (фотон) з частотою ν. Отже, сенс вимірювання частоти в джоулях полягає у порівнянні її з енергією фотона. Відтак, у одному герці є E=h джоулів, себто 6.6•10^-34 Дж.

З іншого боку, відомо, що той же фотон має енергію E = mc², себто прирівнявши два фундаментальні закони mc² = hν, ми отримуємо ν = mc²/h. Підставивши m = 1 г, отримуємо, що у одному грамі приблизно 1.36•10⁴⁷ Гц. Маючи таке фундаментальне співвідношення, ми можемо міряти масу в герцах, або навпаки — частоту в грамах. Якщо нам буде зручно так робити, свісно. Шалені спектроскопісти от теж герців не люблять, а міряють частоту в обернених сантиметрах. Як вони це роблять? Теж за домопогою фундаментального співвідношення між частотою і довжиною хвилі: ν = c/λ.

Третє питання було радше непрактичним, а тому не дивуюся, що ніхто на нього правильно не відповів. Щоб вимірювати відстань у градусах Цельсія (а у фізиці юзають градуси Кельвіна, 1 °С = 1 K), треба знати якесь співвідношення між довжиною чогось і температурою чогось. Чомусь ніхто не згадав про формулу Планка для випромінювання абсолютно чорного тіла. Це єдине відоме мені таке співвідношення, де зустрічається одночасно довжина хвилі й температура. З цієї формули виводиться закон Віна, який є простим співвідношенням між температурою тіла та максимальною довжиною електромагнітної хвилі, яку воно випромінює: λ=b/T, де b=2.898•10^–3 m•K. Отже, у одному метрі міститься приблизно 2.898•10^–3 градусів Кельвіна.

Висновок: якщо ви не педант з NIST, не треба аж так параноїдально перейматися одиницями вимірювання, бо вони відносні. В залежності від ситуації, зручно використовувати дуже різні одиниці вимірювання, в т.ч. й «невластиві» цій величині.

P.S. А ще я колись написав великий пост про систему СІ.
P.P.S. Ага, забув про профіти: першу і другу задачу розв’язали правильно andriyo, анонім (IP 95.*.*.*) та ichthuss. Правильну відповідь на третє питання дав ichthuss. Всім, хто брав участь у дискусії, дякую (на жаль, призів у моєму блозі не передбачається, тільки моральне задоволення та «піяр»).