Про омоніми
May. 31st, 2009 12:05 amЄ такі слова — омоніми — це слова, які пишуться однаково, а означають різне. Ось наприклад:
Чому ж тоді у всіляких мовних дискусіях аргументом проти вживання якогось слова чи виразу — це те, що його можуть переплутати з іншим його омонімом? «Букву „ґ“ слід відродити, бо „грати“ (дієслово) можуть сплутати з „ґрати“ (ворота)», «треба казати „репетирувати“, а не „репетувати“, бо це слово має інше значення», «браузер не можна назвати словом „оглядач“, бо оглядач — це журналіст, який пише огляди», тощо, тощо, тощо. Не помилюся, якщо скажу, що у більш, ніж половині мовних «священних війн» використовується аргумент за шаблоном «ХХХ треба називати словом УУУУ, тому що ХХХХ також означає ЛЛЛЛ, люди можуть переплутати»... Коли я задаю питання, чи означає це, що з української мови треба вилучити всі омоніми, я отримую у відповідь... ту саму шаблонну фразу, але інакше сформульовану.
Очевидно ж, що букву «ґ» треба повернути не тому, що хтось переплутає «грати» з «ґрати», бо не переплутає. Так само й «репетувати» (голосно кричати) неможливо переплутати з «репетувати» (робити репетицію), бо слова вживаються у контексті, з якого зрозуміло, що вони означають. Якщо людина не здатна сформулювати свою думку так, що значення омоніму було добре зрозумілим, вона є або неграмотною, або іноземцем, який недостатньо досконало володіє чужою для нього мовою. Причиною, чому люди боряться з омонімами, є те, що вони бояться надавати справжні аргументи, вважаючи (часто слушно) їх «менш солідними», ніж псевдонаукова маячня про те, що «ХХХ можна ж переплутати з УУУУ».
Звісно, є такі сфери слововжитку, де омонімів слід уникати, — це наукова, технічна та інша вузькоспеціалізована лексика. Тим не менш, навіть там не слід цим зловживати. На linux.org.ua і досі точиться дискусія, як слід перекласти англійське слово «application». Серед пропонованих варіантів зустрічається все, що завгодно, від «застосунок» до кострубатого «прикладна програма». На мою пропозицію, чому не можна просто «програма», отримую шаблонну відповідь про те, що «програма» — це відповідник англійського «program», а тому «можна переплутати». Я ж намагаюсь, але не можу собі придумати ситуацію, коли можна переплутати «program» (будь-яку програму, в т.ч. службову, також часами — джерельний код) і «application» (тільки програму, яку запускає безпосередньо користувач), а тому не бачу жодних застережень проти того, чому в українській мові цим словам не треба бути омонімами.
Мораль посту: омоніми — це такі слова, які пишуться і звучать однаково, а означають зовсім різне. В українській мові є тисячі омонімів, вони завжди були і будуть. Отже, наявність омонімів не може бути вагомим аргументом у мовних дискусіях. Перекладачам з інших мов слід брати це під увагу, і не намагатися перекласти два різних слова з іноземної мови різними українськими словами, якщо зручніше і краще назвати їх в українській одним словом.
* Фраза зі старого анекдоту:
— Армяне лучше, чем грузины!
— Но чем? Чем же лучше?
— Чем грузины!
update: коментатори звернули мою увагу, що я змішав докупи омографи, омофони і омоніми (=омограф+омофон). Утім, ця плутанина ніяк не впливає на основну ідею посту :)
за́мок — великий будинок для мажорів,
замо́к — апарат для замикання дверей,
ріг — частина мозку, що вилізає з черепної коробки у деяких копитних тварин,
ріг — перехрестя,
ніж — апарат для намазування червоної ікри на білий хліб,
ніж — сполучник («— Вірмени кращі, ніж грузини!»*),
людина — homo sapiens (мудакуватий егоїстичний ссавець, який нищить інших ссавців та самого себе),
людина — представник homo sapiens, що не поводить себе як homo sapiens («Ну будь же ти людиною!»),
хімія — наука,
хімія — добровільне винищення свого волосся жінкою,
хімія — продукти харчування або страви, що містять багато консервантів та інших «Е»,
екологія — наука, розділ біології,
екологія — стан навколишнього середовища («Екологія у цьому місті погана!»).
Приклади можна множити. Людина (ака homo sapiens sapiens) зазвичай здає собі справу з того, що одне і теж слово може мати зовсім різні, часто протилежні, значення. Людина не сприймає інформацію словами-порціями, а відразу аналізує ціле речення, а то й кілька речень. Саме тому автоматичні перекладачі ніколи за якістю не зрівняються з людиною. Омонімами можуть бути не тільки слова, а й цілі фрази, які ще називають фразеологізмами. Класичний, шкільний приклад фрази-омоніма — це «пекти раків». В залежності від контексту ця фраза може означати зовсім різне. Або ще польське «jestem samochodem!» Ця фраза зазвичай означає «я за кермом!», але у приймальні психіатра краще її не вживати, бо ця фраза також означає «я — автомобіль!», — заберуть вас до лікарні і паспорта не спитають.замо́к — апарат для замикання дверей,
ріг — частина мозку, що вилізає з черепної коробки у деяких копитних тварин,
ріг — перехрестя,
ніж — апарат для намазування червоної ікри на білий хліб,
ніж — сполучник («— Вірмени кращі, ніж грузини!»*),
людина — homo sapiens (мудакуватий егоїстичний ссавець, який нищить інших ссавців та самого себе),
людина — представник homo sapiens, що не поводить себе як homo sapiens («Ну будь же ти людиною!»),
хімія — наука,
хімія — добровільне винищення свого волосся жінкою,
хімія — продукти харчування або страви, що містять багато консервантів та інших «Е»,
екологія — наука, розділ біології,
екологія — стан навколишнього середовища («Екологія у цьому місті погана!»).
Чому ж тоді у всіляких мовних дискусіях аргументом проти вживання якогось слова чи виразу — це те, що його можуть переплутати з іншим його омонімом? «Букву „ґ“ слід відродити, бо „грати“ (дієслово) можуть сплутати з „ґрати“ (ворота)», «треба казати „репетирувати“, а не „репетувати“, бо це слово має інше значення», «браузер не можна назвати словом „оглядач“, бо оглядач — це журналіст, який пише огляди», тощо, тощо, тощо. Не помилюся, якщо скажу, що у більш, ніж половині мовних «священних війн» використовується аргумент за шаблоном «ХХХ треба називати словом УУУУ, тому що ХХХХ також означає ЛЛЛЛ, люди можуть переплутати»... Коли я задаю питання, чи означає це, що з української мови треба вилучити всі омоніми, я отримую у відповідь... ту саму шаблонну фразу, але інакше сформульовану.
Очевидно ж, що букву «ґ» треба повернути не тому, що хтось переплутає «грати» з «ґрати», бо не переплутає. Так само й «репетувати» (голосно кричати) неможливо переплутати з «репетувати» (робити репетицію), бо слова вживаються у контексті, з якого зрозуміло, що вони означають. Якщо людина не здатна сформулювати свою думку так, що значення омоніму було добре зрозумілим, вона є або неграмотною, або іноземцем, який недостатньо досконало володіє чужою для нього мовою. Причиною, чому люди боряться з омонімами, є те, що вони бояться надавати справжні аргументи, вважаючи (часто слушно) їх «менш солідними», ніж псевдонаукова маячня про те, що «ХХХ можна ж переплутати з УУУУ».
Звісно, є такі сфери слововжитку, де омонімів слід уникати, — це наукова, технічна та інша вузькоспеціалізована лексика. Тим не менш, навіть там не слід цим зловживати. На linux.org.ua і досі точиться дискусія, як слід перекласти англійське слово «application». Серед пропонованих варіантів зустрічається все, що завгодно, від «застосунок» до кострубатого «прикладна програма». На мою пропозицію, чому не можна просто «програма», отримую шаблонну відповідь про те, що «програма» — це відповідник англійського «program», а тому «можна переплутати». Я ж намагаюсь, але не можу собі придумати ситуацію, коли можна переплутати «program» (будь-яку програму, в т.ч. службову, також часами — джерельний код) і «application» (тільки програму, яку запускає безпосередньо користувач), а тому не бачу жодних застережень проти того, чому в українській мові цим словам не треба бути омонімами.
Мораль посту: омоніми — це такі слова, які пишуться і звучать однаково, а означають зовсім різне. В українській мові є тисячі омонімів, вони завжди були і будуть. Отже, наявність омонімів не може бути вагомим аргументом у мовних дискусіях. Перекладачам з інших мов слід брати це під увагу, і не намагатися перекласти два різних слова з іноземної мови різними українськими словами, якщо зручніше і краще назвати їх в українській одним словом.
* Фраза зі старого анекдоту:
— Армяне лучше, чем грузины!
— Но чем? Чем же лучше?
— Чем грузины!
update: коментатори звернули мою увагу, що я змішав докупи омографи, омофони і омоніми (=омограф+омофон). Утім, ця плутанина ніяк не впливає на основну ідею посту :)