![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
RMS in Kraków: summary
Jan. 19th, 2009 06:51 pmУсереду потрапив на післяобідню сесію «IT Giants in Kraków» — така мала конференція, усі доповіді якої по суті були «розігрівом» до головного дійства — Річарда Столмена з його спічем «Копірайт vs спільнота у добу комп’ютерних мереж». Хто такий Столмен, мені ліньки пояснювати, бо вікіпедія знає це краще за мене.
Чесно кажучи, я ніколи не заходив на сайт gnu.org та ніколи не читав до кінця ліцензію GPL, хоча приблизно уявляю, про що там йдеться. Про Столмена теж склав враження з форумних відгуків як про людину сильно фанатичну. Це частково правда. Але лише частково, бо насправді він дуже гарно обґрунтовує свою позицію і в глобальній перспективі він має рацію.
Перед виступом Столмена прийшов віце-прем’єр та міністр економіки Речі Посполитої Вальдемар Павляк (який також двічі обіймав посаду прем’єра):
Як виявилось, цей високий гість має якісь навколоайтішні корені та дуже симпатизує ідеї вільного програмного забезпечення та власне Столменові. Утім, я ніфіга не зрозумів з його півгодинної промови, яка, хоч і була цікавішою від промови нашого президента, на 99% скадалася з води, я решту 1% я просто не вловив. Щось там про «свободу блаблабла...»
Після цього Столмен підписав пану прем’єрові свою книжку:
Щось у пана прем’єра охорона з не дуже інтелігентними обличчями. Але принаймні ніхто не змушував нас проходити через металошукачі, як то буває, коли хтось з уряду приїздить до Могилянки.
Отже, потім він почав свою промову, вкотре пояснюючи різницю між «опенсорсом» та вільним програмним забезпеченням (англ. free software, польськ. wolne oprogramowanie):
І хоча в українській мові, на відміну від англійської, слово «вільний» не означає «безкоштовний» (крім входу в театр чи на виставу) і в гаслі «free software is not as free as beer, but it is as free as freedom» немає необхідності, все одно більшість мешканців теренів USSR уявляють це собі як «халявний софт, написаний студентами на коліні» чи в кращому випадку «опенсорс ... халявний софт ...». Отож, кілька його тез:
— вільний софт не означає безкоштовний. взагалі, ціна в цьому понятті не має жодного значення,,
— вільний софт теж не означає «опенсорс» у тому розумінні, що код програми не обов’язково має бути доступний публічно,,
— вільний софт — це свобода робити з програмою все, що завгодно, так само, як ми це можливо з матеріальними речами, а саме: право необмеженого користування, право вивчати та модифікувати програму і право розповсюджувати модифіковану версію програми (фактично це передбачає доступ для сорсів.)
Зрештою, можна порівняти з компом чи велосипедом: якщо ми його купили, то можемо робити з ним все, що завгодно, в т.ч. перепродати, зробити копії чи модифікувати. В цьому сенсі велосипед вже є вільним сам по собі, але аж ніяк він не є безкоштовний.
Потім Столмен перейшов до основної теми своєї дискусії — копірайту. Ну, основна ідея, звісно, що копірайт гавно і що він ніфіга не захищає авторів та ніфіга не домогає їм заробити, а радше навпаки. Звісно, особливо це стосується мертвих авторів. Він навів приклад, що компанія Дісней пролобіювала продовження копірайту на Мікі Мауса на 20 років (а сам мультик створено 1929 року). Столмен запропонував скоротити дію копірайту до 10 років: цього цілком досить, щоб окупити будь-який проект. Після цього витвір мистецтва мав стати доступний як public domain.
Про піратство: «Коли мене питають, як я ставлюся до піратства, я кажу, що грабувати кораблі погано. Тоді мене питають, як я ставлюся до музичного піратства. Тоді я кажу, що пірати не грабують кораблі за домопогою музики, вони використовують зброю... Я ніколи не погоджуся визнати Їхню нав’язану термінологію та Їхній спосіб мислення»... (переклад по пам’яті)
Потім ще про Шекспіра, що мовляв, він теж запозичував ідеї з творів, які б зараз були захищені копірайтом, і Шекспіра б не було.
Про говенність DRM, зашифрованих DVD тощо.
Коротше, в цілому непогано.
У кінці лекції Столмен оголосив аукціон. Його антилопу було продано за 400 злотих (=100 єврів, початкова ціна 100 злотих), а книжку есеїв про вільний софт було продано аж за 600 злотих (початкова ціна 30 злотих). Гроші з аукціону мали піти до Free Software Foundation, яку пан Столмен власне
заснував і очолює.
Посилання по темі:
— Запис лекції Столмена та промови Павляка (аудіо та відео),,
— Стаття-огляд лекції якогось пана з Фундації вільного софту (польський аналог FSF),,
— Короткі звіти на krakoff.info та wikinews.pl
— Коменти на linuxnews.pl: а як же без них!
— Сторінка конференції «IT Giants in Kraków 2009» (можливо, там з’явиться якийсь кращий відеозапис).
P.S. У цього посту є тег «linux», хоч він і не зовсім підходить, але в плані кількості тегів я суворо дотримуюся правила бритви Оккама. Сам Столмен проти того, щоб лінукс називати лінуксом, і наполягає на терміні GNU/Linux або GNU+Linux. Це правда, що в дистрибутиві лінукса власне лінуксом є лише ядро, яке і досі розроблює Linux Foundation на чолі з Лінусом Торвальдсом. Ядро — це фундамент системи, і хоч воно є невидиме для користувача, без нього нічого не буде працювати, воно забезпечує взаємодію всіх програм з залізом та містить в собі усі драйвери пристроїв (крім тих, які під’єднуються як модулі ядра). З іншого боку, саме по собі ядро не є операційною системою і для роботи потрібна як мінімум якась оболонка, яка вже є частиною проекту GNU. Так от, якщо ви ще не запарились це читати: мені здається, що назва «GNU/Linux» не приживається лише через її кострубатість. Я б на місці Столмена запропонував щось на кшалт «glinux».
Чесно кажучи, я ніколи не заходив на сайт gnu.org та ніколи не читав до кінця ліцензію GPL, хоча приблизно уявляю, про що там йдеться. Про Столмена теж склав враження з форумних відгуків як про людину сильно фанатичну. Це частково правда. Але лише частково, бо насправді він дуже гарно обґрунтовує свою позицію і в глобальній перспективі він має рацію.
Перед виступом Столмена прийшов віце-прем’єр та міністр економіки Речі Посполитої Вальдемар Павляк (який також двічі обіймав посаду прем’єра):
Як виявилось, цей високий гість має якісь навколоайтішні корені та дуже симпатизує ідеї вільного програмного забезпечення та власне Столменові. Утім, я ніфіга не зрозумів з його півгодинної промови, яка, хоч і була цікавішою від промови нашого президента, на 99% скадалася з води, я решту 1% я просто не вловив. Щось там про «свободу блаблабла...»
Після цього Столмен підписав пану прем’єрові свою книжку:
Щось у пана прем’єра охорона з не дуже інтелігентними обличчями. Але принаймні ніхто не змушував нас проходити через металошукачі, як то буває, коли хтось з уряду приїздить до Могилянки.
Отже, потім він почав свою промову, вкотре пояснюючи різницю між «опенсорсом» та вільним програмним забезпеченням (англ. free software, польськ. wolne oprogramowanie):
І хоча в українській мові, на відміну від англійської, слово «вільний» не означає «безкоштовний» (крім входу в театр чи на виставу) і в гаслі «free software is not as free as beer, but it is as free as freedom» немає необхідності, все одно більшість мешканців теренів USSR уявляють це собі як «халявний софт, написаний студентами на коліні» чи в кращому випадку «опенсорс ... халявний софт ...». Отож, кілька його тез:
— вільний софт не означає безкоштовний. взагалі, ціна в цьому понятті не має жодного значення,,
— вільний софт теж не означає «опенсорс» у тому розумінні, що код програми не обов’язково має бути доступний публічно,,
— вільний софт — це свобода робити з програмою все, що завгодно, так само, як ми це можливо з матеріальними речами, а саме: право необмеженого користування, право вивчати та модифікувати програму і право розповсюджувати модифіковану версію програми (фактично це передбачає доступ для сорсів.)
Зрештою, можна порівняти з компом чи велосипедом: якщо ми його купили, то можемо робити з ним все, що завгодно, в т.ч. перепродати, зробити копії чи модифікувати. В цьому сенсі велосипед вже є вільним сам по собі, але аж ніяк він не є безкоштовний.
Потім Столмен перейшов до основної теми своєї дискусії — копірайту. Ну, основна ідея, звісно, що копірайт гавно і що він ніфіга не захищає авторів та ніфіга не домогає їм заробити, а радше навпаки. Звісно, особливо це стосується мертвих авторів. Він навів приклад, що компанія Дісней пролобіювала продовження копірайту на Мікі Мауса на 20 років (а сам мультик створено 1929 року). Столмен запропонував скоротити дію копірайту до 10 років: цього цілком досить, щоб окупити будь-який проект. Після цього витвір мистецтва мав стати доступний як public domain.
Про піратство: «Коли мене питають, як я ставлюся до піратства, я кажу, що грабувати кораблі погано. Тоді мене питають, як я ставлюся до музичного піратства. Тоді я кажу, що пірати не грабують кораблі за домопогою музики, вони використовують зброю... Я ніколи не погоджуся визнати Їхню нав’язану термінологію та Їхній спосіб мислення»... (переклад по пам’яті)
Потім ще про Шекспіра, що мовляв, він теж запозичував ідеї з творів, які б зараз були захищені копірайтом, і Шекспіра б не було.
Про говенність DRM, зашифрованих DVD тощо.
Коротше, в цілому непогано.
У кінці лекції Столмен оголосив аукціон. Його антилопу було продано за 400 злотих (=100 єврів, початкова ціна 100 злотих), а книжку есеїв про вільний софт було продано аж за 600 злотих (початкова ціна 30 злотих). Гроші з аукціону мали піти до Free Software Foundation, яку пан Столмен власне
заснував і очолює.
Посилання по темі:
— Запис лекції Столмена та промови Павляка (аудіо та відео),,
— Стаття-огляд лекції якогось пана з Фундації вільного софту (польський аналог FSF),,
— Короткі звіти на krakoff.info та wikinews.pl
— Коменти на linuxnews.pl: а як же без них!
— Сторінка конференції «IT Giants in Kraków 2009» (можливо, там з’явиться якийсь кращий відеозапис).
P.S. У цього посту є тег «linux», хоч він і не зовсім підходить, але в плані кількості тегів я суворо дотримуюся правила бритви Оккама. Сам Столмен проти того, щоб лінукс називати лінуксом, і наполягає на терміні GNU/Linux або GNU+Linux. Це правда, що в дистрибутиві лінукса власне лінуксом є лише ядро, яке і досі розроблює Linux Foundation на чолі з Лінусом Торвальдсом. Ядро — це фундамент системи, і хоч воно є невидиме для користувача, без нього нічого не буде працювати, воно забезпечує взаємодію всіх програм з залізом та містить в собі усі драйвери пристроїв (крім тих, які під’єднуються як модулі ядра). З іншого боку, саме по собі ядро не є операційною системою і для роботи потрібна як мінімум якась оболонка, яка вже є частиною проекту GNU. Так от, якщо ви ще не запарились це читати: мені здається, що назва «GNU/Linux» не приживається лише через її кострубатість. Я б на місці Столмена запропонував щось на кшалт «glinux».
