![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
noddeatНеподалік від дельти старого Рейна знаходиться містечко Старий Рейн (Altenrhein), шо відоме тим, шо у нього знаходиться єдина будівля Фріденсрайха Хундертвасера у Швейцарії, а заразом теж один з його останніх проектів.
Стиль Хундертвасера впізнається відразу:
Цей архітектор мені особисто симпатичний тим, шо він послідовно стояв на принципах демократії і був дико проти тоталітаризму в архітектурі, проти прямих ліній, «свічок», «коробок», а також за свободу творчості кожного окремого жителя будинку.
«
Архітектура підлягає в нас цензурі так само, як живопис у Радянському Союзі. Те, що реалізується на практиці, є поодинокими компромісами з лінійними людьми, шо мають погані помисли!
» Verschimmelungsmanifest gegen den Rationalismus in der Architektur
Але одне діло стояти на принципах, а інше взяти і показати, як можна будувати. Дуже багато його ідей були гіперрадикальними як на його час, а дуже багато лишаються радикальними і досі: наприклад, він виступав за «право на вікно», за те, шо кожен житель мав робити шо завгодно із тією частиною фасаду, до якої він міг дотягнутися зі свого вікна. В Україні це реалізоване у вигляді «права на балкон», але в нас традиційно прийнято соромитися того прогресивного, шо є, а мріяти про більше тоталітаризму в архітектурі (як ніби зараз його мало) «як в Європі» (де це не тоталітаризм, а захист історичної спадщини, хоча мене дико бісить, коли історичною спадщиною оголошується той жахливий модернізм, проти якого був Хундертвасер).
Ніякої архітектури під лінійку!
Тим не менш, дуже багато його ідей є вже й мейнстрімними в архітектурі — це і розташування вікон не під лінійку, непрямі лінії, рослинність на даху. Але поки шо відхід від тоталітаризму є дуже повільним і обережним, а тому кожен будинок Хундертвасера є сам по собі туристичною атракцією міста.
Таким дахом уже нікого не здивуєш сьогодні:
Вмуровані в стіну пляшки, шо виконують функцію вікон, утім, трапляються нечасто:
Ця будівля мала бути ринком, де місцеві фермери продавали б свої товари. Але цього не сталося, хз чому, може, світло було не дуже підходяще, може, ше шось. Так виглядає «пляшкова стіна» з середини:
Тому Ринок у Альтенрайні, хоч і зберіг свою назву, нині використовується для різноманітних культурних подій. Також тут є ресторан, а на другому поверсі — невеличкий музей, присвячений Хундертвасеру.
Нагадаю, що список будівель Хундертвасера є у Вікіпедії. У цьому блозі я писав про Зелену цитадель у Маґдебурзі та Хундертвасерів залізничний вокзал в Ьульцені.
Стиль Хундертвасера впізнається відразу:
Цей архітектор мені особисто симпатичний тим, шо він послідовно стояв на принципах демократії і був дико проти тоталітаризму в архітектурі, проти прямих ліній, «свічок», «коробок», а також за свободу творчості кожного окремого жителя будинку.
«
Архітектура підлягає в нас цензурі так само, як живопис у Радянському Союзі. Те, що реалізується на практиці, є поодинокими компромісами з лінійними людьми, шо мають погані помисли!
» Verschimmelungsmanifest gegen den Rationalismus in der Architektur
Але одне діло стояти на принципах, а інше взяти і показати, як можна будувати. Дуже багато його ідей були гіперрадикальними як на його час, а дуже багато лишаються радикальними і досі: наприклад, він виступав за «право на вікно», за те, шо кожен житель мав робити шо завгодно із тією частиною фасаду, до якої він міг дотягнутися зі свого вікна. В Україні це реалізоване у вигляді «права на балкон», але в нас традиційно прийнято соромитися того прогресивного, шо є, а мріяти про більше тоталітаризму в архітектурі (як ніби зараз його мало) «як в Європі» (де це не тоталітаризм, а захист історичної спадщини, хоча мене дико бісить, коли історичною спадщиною оголошується той жахливий модернізм, проти якого був Хундертвасер).
Ніякої архітектури під лінійку!
Тим не менш, дуже багато його ідей є вже й мейнстрімними в архітектурі — це і розташування вікон не під лінійку, непрямі лінії, рослинність на даху. Але поки шо відхід від тоталітаризму є дуже повільним і обережним, а тому кожен будинок Хундертвасера є сам по собі туристичною атракцією міста.
Таким дахом уже нікого не здивуєш сьогодні:
Вмуровані в стіну пляшки, шо виконують функцію вікон, утім, трапляються нечасто:
Ця будівля мала бути ринком, де місцеві фермери продавали б свої товари. Але цього не сталося, хз чому, може, світло було не дуже підходяще, може, ше шось. Так виглядає «пляшкова стіна» з середини:
Тому Ринок у Альтенрайні, хоч і зберіг свою назву, нині використовується для різноманітних культурних подій. Також тут є ресторан, а на другому поверсі — невеличкий музей, присвячений Хундертвасеру.
Нагадаю, що список будівель Хундертвасера є у Вікіпедії. У цьому блозі я писав про Зелену цитадель у Маґдебурзі та Хундертвасерів залізничний вокзал в Ьульцені.
