Істанбул - Афіни
Jan. 4th, 2012 03:25 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
noddeatЯкщо вийти з метра і слідувати знакам International Departures, потрапляєш на контроль безпеки, прям як у Одесі. Після контролю виходиш у протилежний кінець зали прильотів, звідки іде ескалатор на відліт. Коротше кажучи, якщо піти на Arrivals, ніякого контролю безпеки не буде, хоча потрапляєте ви в то саме місце. Вас наебали (с)
Мужик на чекіні дуже зрадів, побачивши мій український паспорт. Спершу він заговорив до мене по-англійськи, потім побачив паспорт і перейшов на російську, потім побачив німецький дозвіл на перебування і перейшов на німецьку. Іще більше він чомусь зрадів під час посадки, коли помітив, що у мене за спиною рюкзак.
- (до свого колеги) Смотри, еще один русскоязьічньій друг! (до мене) Всего хорошего, с Новьім Годом!
Летовище у Істанбулі якось дивно збудоване: контроль безпеки відбувається перед посадкою, перед кожним гейтом, як у Шарлі де Ґоллі в другому терміналі.
Година двадцять - і я на афінській землі. Мужик на паспортному контролі хотів поставити штамп, я прохав його цього не робити.
- Дмітріс! - покликав він свого керівника.
Керівник пояснив, шо вони не можуть не поставити штамп, вперлися, хоч ти трісни. Хоча поляків прохав, і вони згоджуються автоматом, німці взагалі не ставлять. А зацитувати закон нема як: у візовому кодексі хуйня якась написана з цього приводу. Як аргумент я наводив їм повну відсутність штампів у моєму паспорті. Цікаво, шо ніхто не поцікавився, чому там немає жодних слідів перебування у Туреччині :)
Ну, неважливо. Головне, що я опинився в країні з фрикативним ГЕ. Фрикативним ГЕ. ГЕ. ГЕ.
Мужик на чекіні дуже зрадів, побачивши мій український паспорт. Спершу він заговорив до мене по-англійськи, потім побачив паспорт і перейшов на російську, потім побачив німецький дозвіл на перебування і перейшов на німецьку. Іще більше він чомусь зрадів під час посадки, коли помітив, що у мене за спиною рюкзак.
- (до свого колеги) Смотри, еще один русскоязьічньій друг! (до мене) Всего хорошего, с Новьім Годом!
Летовище у Істанбулі якось дивно збудоване: контроль безпеки відбувається перед посадкою, перед кожним гейтом, як у Шарлі де Ґоллі в другому терміналі.
Година двадцять - і я на афінській землі. Мужик на паспортному контролі хотів поставити штамп, я прохав його цього не робити.
- Дмітріс! - покликав він свого керівника.
Керівник пояснив, шо вони не можуть не поставити штамп, вперлися, хоч ти трісни. Хоча поляків прохав, і вони згоджуються автоматом, німці взагалі не ставлять. А зацитувати закон нема як: у візовому кодексі хуйня якась написана з цього приводу. Як аргумент я наводив їм повну відсутність штампів у моєму паспорті. Цікаво, шо ніхто не поцікавився, чому там немає жодних слідів перебування у Туреччині :)
Ну, неважливо. Головне, що я опинився в країні з фрикативним ГЕ. Фрикативним ГЕ. ГЕ. ГЕ.
