![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Економіка по неділях: про ціни бухла
Dec. 11th, 2016 12:12 pmПро вино буду писати, хоча й іншого алкоголю це теж так чи інакше стосується: алкоголевмісна продукція може бути дешевою, дорогою і пиздець як дорогою, чи тут немає елементів наїбалова?
Пару статтей до роздумів:
Our enjoyment of good food is just as susceptible to trickery. Food dye can trick us into tasting a flavor like lemon or cheddar that is not actually present. Fish markets, restaurants, and sushi joints present less expensive fish as their more prestigious (and supposedly better tasting) peers unnoticed every day. This past year, Europeans happily ate up meatballs containing horsemeat, only expressing outrage when regulators revealed its presence.
Is wine bullshit?
Another test that Brochet conducted was even more damning. He took a middling Bordeaux and served it in two different bottles. One bottle bore the label of a fancy grand cru, the other of an ordinary vin de table. Although they were being served the exact same wine, the experts gave the bottles nearly opposite descriptions. The grand cru was summarized as being “agreeable,” “woody,” “complex,” “balanced,” and “rounded,” while the most popular adjectives for the vin de table included “weak,” “short,” “light,” “flat,” and “faulty.”
Does All Wine Taste the Same?
Я особисто не вважаю, що «зрада, нас найобують» та «експерти не експерти, в сліпому тесті біле вино, фарбоване червоним барвником, називають червоним, лохи». Ну, по-перше, я багато разів робив «сліпий тест» вина: це коли ти приходиш до ресторану на запрошення (весілля, наприклад), і тобі подають вино, про яке ти нічого не знаєш. Ну хіба шо вино з барвником я не пив, але мені білі вина смакують в середньому більше, ніж червоні, і ця різниця у смаку суттєво, хоча я зовсім не експерт. Може, тому що я вино п’ю після якоїсь їжі, а експерти в сліпих тестах ніфіга не хавають, щоб не забивати рецептори. Але кожен знає, що то само вино дуже по-різному смакує залежно від того, з чим ти його їсиш. Готовий повірити, що в сліпому тесті на голодний шлунок з заплющеними очима я не відрізню біле вино від червоного, але не повірю, що не відрізню, якщо попередньо нахуярити шніцеля або якоїсь рибки.
І це ще ми не врахували ефект температури на смак, хоча, можливо, в сліпих тестах і є можливість повторно оцінити вино при 8 та 12 градусах, скажімо.
Але повернемось до економіки: чи вино за 500 баксів — це не наїбалово? Якщо унікальність смаку може відрізнити тільки експерт, то сенс купівлі такого вина неекспертом? Там унікальний смак? Але можна створити ароматизатори, комбінуючи які, досягати унікального смаку кожен день. До речі, цікаво, чи хтось не пробував за допомогою ароматизаторів підробляти дороге вино.
Насправді основне у ціні — пропозиція вина. Грубо кажучи, виробник 10’000 пляшок за 5 єврів заробить 50’000 єврів, а виробник пляшок за 5000 єврів мусить виробити їх 10, шоб заробити ті самі 50’000 єврів. А це означає, що він може собі дозволити ручне виробництво замість конвеєрного, що у 21 столітті, де навіть ручне виробництво робиться машинами часто, більше «тонкого налаштування» (tuning) у процесі виробництва, що гарантуватиме справді унікальний смак. Те, що вино вдалого врожаю дорожчає з часом, бо зменшується його пропозиція, що була високою у рік виробництва, це, напевно, ні для кого таємницею не є.
Смак дорогого вина не є «ліпший» чи «гірший», він просто унікальний, тобто дороге вино дороге, бо ви такого самого вина у іншого виробника не знайдете, його вироблено у дуже малій кількості.
З пивом та сама хуйня, хоча діапазон цін набагато нижчий: все-таки, у пиві смак залежить винятково від комбінації різних сортів солоду і хмелю, а не від року виробництва, у тому самому сорті пива смак залежить від води (альпійські пива мають все-таки неповторний смак) і сортів хмелю, а їх набагато менше, ніж сортів винограду.
Пару статтей до роздумів:
Our enjoyment of good food is just as susceptible to trickery. Food dye can trick us into tasting a flavor like lemon or cheddar that is not actually present. Fish markets, restaurants, and sushi joints present less expensive fish as their more prestigious (and supposedly better tasting) peers unnoticed every day. This past year, Europeans happily ate up meatballs containing horsemeat, only expressing outrage when regulators revealed its presence.
Is wine bullshit?
Another test that Brochet conducted was even more damning. He took a middling Bordeaux and served it in two different bottles. One bottle bore the label of a fancy grand cru, the other of an ordinary vin de table. Although they were being served the exact same wine, the experts gave the bottles nearly opposite descriptions. The grand cru was summarized as being “agreeable,” “woody,” “complex,” “balanced,” and “rounded,” while the most popular adjectives for the vin de table included “weak,” “short,” “light,” “flat,” and “faulty.”
Does All Wine Taste the Same?
Я особисто не вважаю, що «зрада, нас найобують» та «експерти не експерти, в сліпому тесті біле вино, фарбоване червоним барвником, називають червоним, лохи». Ну, по-перше, я багато разів робив «сліпий тест» вина: це коли ти приходиш до ресторану на запрошення (весілля, наприклад), і тобі подають вино, про яке ти нічого не знаєш. Ну хіба шо вино з барвником я не пив, але мені білі вина смакують в середньому більше, ніж червоні, і ця різниця у смаку суттєво, хоча я зовсім не експерт. Може, тому що я вино п’ю після якоїсь їжі, а експерти в сліпих тестах ніфіга не хавають, щоб не забивати рецептори. Але кожен знає, що то само вино дуже по-різному смакує залежно від того, з чим ти його їсиш. Готовий повірити, що в сліпому тесті на голодний шлунок з заплющеними очима я не відрізню біле вино від червоного, але не повірю, що не відрізню, якщо попередньо нахуярити шніцеля або якоїсь рибки.
І це ще ми не врахували ефект температури на смак, хоча, можливо, в сліпих тестах і є можливість повторно оцінити вино при 8 та 12 градусах, скажімо.
Але повернемось до економіки: чи вино за 500 баксів — це не наїбалово? Якщо унікальність смаку може відрізнити тільки експерт, то сенс купівлі такого вина неекспертом? Там унікальний смак? Але можна створити ароматизатори, комбінуючи які, досягати унікального смаку кожен день. До речі, цікаво, чи хтось не пробував за допомогою ароматизаторів підробляти дороге вино.
Насправді основне у ціні — пропозиція вина. Грубо кажучи, виробник 10’000 пляшок за 5 єврів заробить 50’000 єврів, а виробник пляшок за 5000 єврів мусить виробити їх 10, шоб заробити ті самі 50’000 єврів. А це означає, що він може собі дозволити ручне виробництво замість конвеєрного, що у 21 столітті, де навіть ручне виробництво робиться машинами часто, більше «тонкого налаштування» (tuning) у процесі виробництва, що гарантуватиме справді унікальний смак. Те, що вино вдалого врожаю дорожчає з часом, бо зменшується його пропозиція, що була високою у рік виробництва, це, напевно, ні для кого таємницею не є.
Смак дорогого вина не є «ліпший» чи «гірший», він просто унікальний, тобто дороге вино дороге, бо ви такого самого вина у іншого виробника не знайдете, його вироблено у дуже малій кількості.
З пивом та сама хуйня, хоча діапазон цін набагато нижчий: все-таки, у пиві смак залежить винятково від комбінації різних сортів солоду і хмелю, а не від року виробництва, у тому самому сорті пива смак залежить від води (альпійські пива мають все-таки неповторний смак) і сортів хмелю, а їх набагато менше, ніж сортів винограду.
