Фінанси по неділях: пенсійний вік

Чи є у тих, хто говорить про перехід з солідарної системи до накопичувальної, розуміння, шо накопичувальна система теж солідарна? Тут неважливо, йдеться про приватний пенсійний фонд чи державний: ви ж не думаєте, що гроші, які ви туди платите, не витрачаються на пенсії поточних пенсіонерів?

Альтернативи нема: якби вони не витрачалися, виникла би величезна криза попиту на гроші, про яку я писав багато разів, але деякі читачі відмовляються вірити, що таке буває. Дозволю себе процитувати:
«
Фокус в тому, шо гроші можна витратити не відразу, натомість люди і підприємства потребують сталого притоку готівки, шоб виживати. Якщо занадто багато людей, що мають гроші, перестають їх витрачати, підприємства не можуть продати товар і виплатити співробітникам зарплатню (в більш м’якому варіанті — зарплатня зменшується). В свою чергу, люди, які отримали меншу зарплатню, купують менше товарів — підприємства отримують менше прибутку і платять співробітникам меншу зарплатню, і так по колу. Так виникає фінансова криза, спричинена браком достатньої кількості грошей у економіці.
»

Там далі я пишу про друк грошей центральним банком як один із способів вирішити цю проблему, але не думаєте ж ви, шо я люблю інфляцію? Я не люблю, ніхто не любить, і добрий центральний банк теж не хочу зловживати цим механізмом, натомість стимулюючи інші способи повернення грошей до економіки.

Власне, пенсійні фонди є одним із таких способів: це, по суті, заощадження, які лежать не в банку на рахунках, а виплачуються пенсіонерам, що купують товари і цим стимулюють економіку, створюють робочі місця. Як я писав (чи нє?) гроші майбутнього будуть автоматично самоінвестуватися в економіку, а тому така проблема кризи попиту зникне.

Тому, коли ви слухаєте якогось політика про пенсійну реформу, розумійте, що йдеться про пенсії, розмір яких є пропорційний вкладу грошей у пенсійний фонд і не залежатиме від політичних пертурбацій, коли певним групам людей з нічого підвищують пенсії. От і все.

Друге, це шо пенсійні фонди нашого часу стикнулися з проблемою старішання населення, коли пропорція людей, що працюють, та пенсіонерів стає нездоровою, а тому в пенсійного фонду стає не вистачати грошей.

Як це пофіксити? Тільки підвищення пенсійного віку, альтернативи немає, шоб там різного кшалту популісти не казали. У Німеччині пенсійний вік 67 років (без уваги на стать), але це стосується майбутнього, нинішні пенсіонери мали вік від 60 до 65 років. І хоча це один з найвищих показників у ЄУ, уже робляться прогнози, що ера багатих пенсіонерів у Німеччині завершиться, навіть з таким віком. Утім, це радше комбінація старішання населення (за рахунок ліпшої медицини та поліпшення умов праці зокрема) та низької народжуваності, в Україні поки шо проблема у низькій народжуваності, а от помирають пенсіонери доволі швидко (інакше б країна вже стала банкрутом).

Тобто, у випадку України, з одного боку, маємо менше проблем через низьку тривалість життя, але ця ж низька тривалість є бар’єром для підвищення пенсійного віку: це трохи несправедливо буде, якщо більшість людей не доживатимуть до пенсії, нє?

В ідеалі, звичайно, пенсійний вік або мусить бути динамічним та розраховуватися за формулою, що включатиме у себе співвідношення працездатного населення до пенсіонерів та середньої тривалості життя, або взагалі треба відмовитися від цієї концепції, дозволивши кожній людині самостійно вирішити, коли піти на пенсію, розмір якої буде залежати як від кількості пропрацьованих років, так і від очікуваної тривалості життя в момент виходу на пенсію.