Міністерство транспорту хоче заборонити планшети за кермом

Використання плантешів чи інших електронних пристроїв є так само небезпечним, але нинішня редакція правил їх не забороняє:
«
Wer ein Fahrzeug führt, darf ein Mobil- oder Autotelefon nicht benutzen, wenn hierfür das Mobiltelefon oder der Hörer des Autotelefons aufgenommen oder gehalten werden muss. Dies gilt nicht, wenn das Fahrzeug steht und bei Kraftfahrzeugen der Motor ausgeschaltet ist.
Хто керує транспортним засобом, не може користуватися мобільним або автотелефоном, якщо мобільний телефон або слухавку автотелефона треба зняти або тримати в руці. Це правило не діє, якщо транспортний засіб стоїть і у моторизованих транспортних засобів двигун вимкнений.
» §23 StVO

Іншими словами, заборонено користуватися мобілкою за кермом навіть на світлофорі, якщо двигун продовжує працювати. З цього приводу існує рішення суду, який дозволяє користування при використанні функції Start-Stop.

Так от, це правило трохи застаріло років на 10, і тепер замість «мобільний телефон» там має з’явитися «будь-який електронний пристрій», що включає планшети, ноутбуки, навігатори тощо. До речі, у Нідерландах мої пасажири звернули увагу на те, що багато водіїв говорить по мобілці за кермом. Це є абсурдно, адже в усіх сучасних машинах мобільний телефон під’єднується одним кліком через блютус, що дозволяє приймати дзвінки через бортовий комп’ютер автомобіля. У Нідерландах про це не знають?

(no subject)

— Чи дивишся ти Олімпійські ігри? — питають мене.

Еммм, як би вам пояснити, я не дуже люблю професійний спорт у першу чергу через те, шо він ніс пропагандистське значення у тоталітарних країнах. Залишком цього стали «нормативи» на уроках фізкультури, які треба було здавати аж в університеті, а якщо не так, як батюшка Сталін прописав, то отримував у заліковку трояк (чи то пак, шісят балів у цій вашій інноваційній системі).

Альтернативою було перейти в групу «людей з обмеженими можливостями», де нормативи були понижені, але я був абсолютно здоровий і не вважав себе людиною з обмеженими можливостями. Совкова пропаганда ж вважала.

Це викликало в мене стійку ненависть до усіх змагань, рекордів, медалей та іншого гімна. Хоча, зрештою, ну мало там шо пропаганда використовувала? Не ненавидіти ж спорт за це?

Є, однак, люди, які не мають нічого спільного з посттоталітарним суспільством, але абсолютно зі мною у моїх поглядах сходяться. Це німецькі та австрійські альпіністи. У 2008 році Німецьке альпійське товариство DAV, Австрійське альпійське товариство OeAV та Об’єднання альпійських товариств Австрії VAVÖ вийшли із Міжнародного союзу альпійських асоціацій UIAA на знак протесту проти рішення просувати спортивне скелелазання як олімпійську дисципліну. Обґрунтуванням було «з новим статутом UIAA більше не буде організацією, де наші ідеали демократичних принципів, балансу інтересів і ефективна робота на благо асоціацій-членів та з ними пов’язаних осіб, буде гарантовано.»

У 2013 році, коли UIAAA передумала, німецьке та австрійські альпійське товариства приєдналися до нього знову. Тут треба зазначити, що альпійське товариство не проти змагань як таких, зокрема воно підтримує німецьку збірну на World Games — іграх неолімпійських дисциплін. Просто воно не хоче мати нічого спільного із тим святом корупції та фармакології, яким є олімпійські ігри.