Досить вражаючий список міфів про ЄУ, що публікувалися у британських таблоїдах протягом років. Цікава підбірка, тіки ж її ніхто не прочитає, чому Комісія ЄУ не судилася з The Sun, Daily Mail і їм подібними? Свобода преси дозволяє цій пресі брехати, як в Україні?
Бо в Німеччині пресі брехати заборонено, по-перше, існує кодекс преси і наглядова рада, що моніторить його дотримання — це добровільний кодекс етики, якого всі журналісти зобов’язалися дотримуватися. А, по-друге, за недостовірну інформацію можна подати на гімновидання в суд. Тому навіть Bild маніпулює фактами, перебільшує, але не бреше нахабно (переважно).
У зв’язку з цим виник такий феномен як Lügenpresse (дослівно «брехлива преса») — це коли різні популісти незадоволені тим, що преса публікує факти, а не плітки, згідно з популярною ватною теорією ця преса бреше, бо країна окупована Америкою, яка каже уряду і пресі, шо робити і про шо писати. Традиційні ЗМІ пробували цей феномен аналізувати, і висновки були, що «Донбас не чують», «треба почути іншу думку» тощо. Криза в Україні та її освітлення теж були прикладом Lügenpresse: ЗМІ критикували за те, шо вони висвітлюють її лише з точки зору України (шо насправді не так).
Але повернемось до євроміфів: ці міфі перепощували і кирилічні ЗМІ. Тобто, якщо латинкою треба просто відфільтрувати інфу і не читати таблоїди, то кирилічні ЗМІ про Європу пишуть виключно копіпастою з британських таблоїдів (точніше, копіпастою з російської копіпасти британських таблоїдів).
Наприклад:
Acres are outlawed by Brussels
EU ‘bans boozing’, Feb 2005
‘Open Skies’ treaty threatens fight agains global warming, Feb 2006 (це Ґардіан. Газєта трошки посолідніше за Sun, але теж часто буває ватною)
EU to ban our beaches, April 2014
І так далі — насолоджуйтесь. Brexit — результат досить довгої пропаганди, на які будувалася британська ідентичність. Здається, навіть після нього у всьому буде винний Брюсель, ви сумніваєтесь у цьому?
Бо в Німеччині пресі брехати заборонено, по-перше, існує кодекс преси і наглядова рада, що моніторить його дотримання — це добровільний кодекс етики, якого всі журналісти зобов’язалися дотримуватися. А, по-друге, за недостовірну інформацію можна подати на гімновидання в суд. Тому навіть Bild маніпулює фактами, перебільшує, але не бреше нахабно (переважно).
У зв’язку з цим виник такий феномен як Lügenpresse (дослівно «брехлива преса») — це коли різні популісти незадоволені тим, що преса публікує факти, а не плітки, згідно з популярною ватною теорією ця преса бреше, бо країна окупована Америкою, яка каже уряду і пресі, шо робити і про шо писати. Традиційні ЗМІ пробували цей феномен аналізувати, і висновки були, що «Донбас не чують», «треба почути іншу думку» тощо. Криза в Україні та її освітлення теж були прикладом Lügenpresse: ЗМІ критикували за те, шо вони висвітлюють її лише з точки зору України (шо насправді не так).
Але повернемось до євроміфів: ці міфі перепощували і кирилічні ЗМІ. Тобто, якщо латинкою треба просто відфільтрувати інфу і не читати таблоїди, то кирилічні ЗМІ про Європу пишуть виключно копіпастою з британських таблоїдів (точніше, копіпастою з російської копіпасти британських таблоїдів).
Наприклад:
Acres are outlawed by Brussels
EU ‘bans boozing’, Feb 2005
‘Open Skies’ treaty threatens fight agains global warming, Feb 2006 (це Ґардіан. Газєта трошки посолідніше за Sun, але теж часто буває ватною)
EU to ban our beaches, April 2014
І так далі — насолоджуйтесь. Brexit — результат досить довгої пропаганди, на які будувалася британська ідентичність. Здається, навіть після нього у всьому буде винний Брюсель, ви сумніваєтесь у цьому?