Trittsicherheit, Schwindelfreiheit

Ці два слова читаєш у будь-якому посібнику на тему, як ходити в горах — це те, шо кожен альпініст повинен мати при виході на всі (Trittsicherheit) чи деякі (Schwindelfreiheit) маршрути.

Schwindelfreiheit — це відсутність страху висоти та відсутність запаморочень на стежках з проваллям поруч. Я не можу сказати, шо повністю маю цю фічу, але в цілому не надто схильний боятися висот. Тим не менш, коли я дивлюся такий маршрут, цегли висираються ще біля телевізора:

Trittsicherheit — це розпливчастий термін, він означає «можливість іти та орієнтуватися в просторі». В першу чергу він, однак, означає можливість долати маршрут, наявність сил на нього. Залежно від нахилу сили можу закінчитися як через кілька годин, так і через п’ять хвилин, а от реальних методів розрахунку Trittsicherheit-у немає: є тільки позначки маршрутів «легкий», «середньої складності» та  «складний», за тим самим принципом, шо і лижні траси. Але якщо на лижах ви повільно, але спуститесь, то тут недооцінка складності маршруту може стати фатальною, особливо на маршрутах складності «Бог», їх тут називають «альпійськими».

У Альпах є інфраструктура для підйомів усіх можливих видів складності, тому ні в якому разі не слід недооцінювати ці гори: наявність інфраструктури для сходження не означає, шо ви не усретесь на місці і не зможете іти ані вперед, ані назад. Я слово «усретесь» вживаю абсолютно серйозно.

Якщо попереднє відео вам не здалося складним, то ось ще. Це найвищий рівень складности при підйомі на Цуґшпіце, найвищу гору Німеччини: