![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Дороговказ на тюрму і знак «проїзд заборонено, крім мешканців та відвідувачів» — це місце, де правило якось не хочеться пробувати порушити: а раптом ти туди поїдеш, а тебе зроблять мешканцем?
У знаках нічого смішного нема: приблизно за рік до звільнення в’язню дають «відпустку» на кілька днів щомісяця. Крім того, існує така категорія в’язнів як «фрайґенґери», вони мають право працювати за межами тюрми і повертаються туди лише переночувати.
Тюрма у Ландсберзі збудована 1908 року у юґенстилі, так виглядає її головна будівля:
Для Баварії це така звана «VIP-тюрма», бо тут сиділо чимало «видатних в’язнів», першим з яких був Антон Ґраф фон Арко ауф Валєй, аристократ і націонал-соціаліст, шо вбив першого прем’єр-міністра Баварії Курта Айзнера. Він відсидів чотири роки (1920–1924), після цього випустили його під умовний термін, а в 1927 році — пробачили.
З 1924 року тут сидів Адольф Гітлер та 9 інших організаторів мюнхенського «пивного путчу». Ландсберґ був для Гітлера тим, чим було Єнакієво для Януковича, він відвідав цю тюрму незадовго після того, як став канцлером, а потім Ландсберґ став центром молоді з гітлерюґенда, яка приїздила сюди подрочити на камеру Гітлера:
По війні тюрмою опікувалося командування армії США, шо назвало її War Criminals Prison №1. Тут на свою шибеницю очікували засуджені у нюрнберзьких процесах (ті, які були після головного процесу: там були окремі суди для концтабірних лікарів, підприємства Krupp, СС-манів тощо) та процесах, пов’язані з концтабором Дахау.
З тих, воєнних злочинців, шо тут сиділи, повішено було 259 осіб та розстріляно 29. У 1949 році була заснована Федеральна Республіка, де конституцією передбачено було скасування смертної кари.
З того часу німецькі парламентарії прохали про помилування, проходили теж демонстрації проти смертної кари для засуджених. У 1951 році американське командування вирішило, шо з 28 засуджених до смерті повішено буде сімох, решта отримали довічне ув’язнення.
9 травня 1958 року War Criminals Prison №1 було ліквідовано та передано Баварії, що перетворила його у заклад виконання юстиції (Justizvollzugsanstalt/JVA), тобто в тюрму.
Нині то є досить великий комплекс з бараками і підприємствами, розрахований на 565 в’язнів.
У 2014 році тут почав сидіти новий VIP-в’язень — Улі Хьонес (Uli Hoeneß), екс-президент ФК «Баварія Мюнхен», за несплату податків у значному розмірі. Це викликало інтерес журналістів до тюрми, у зв’язку з чим керівництво тюрми їх запросило показати, як виглядає камера:
Як бачите, виглядає як студентський гуртожиток, адже суть покарання — обмеження свободи, а не тортурування нестерпними умовами. Хоча хтось і перебування кілька років на 10 квадратних метрах назве нестерпними умовами, звісно.
У знаках нічого смішного нема: приблизно за рік до звільнення в’язню дають «відпустку» на кілька днів щомісяця. Крім того, існує така категорія в’язнів як «фрайґенґери», вони мають право працювати за межами тюрми і повертаються туди лише переночувати.
Тюрма у Ландсберзі збудована 1908 року у юґенстилі, так виглядає її головна будівля:
Для Баварії це така звана «VIP-тюрма», бо тут сиділо чимало «видатних в’язнів», першим з яких був Антон Ґраф фон Арко ауф Валєй, аристократ і націонал-соціаліст, шо вбив першого прем’єр-міністра Баварії Курта Айзнера. Він відсидів чотири роки (1920–1924), після цього випустили його під умовний термін, а в 1927 році — пробачили.
З 1924 року тут сидів Адольф Гітлер та 9 інших організаторів мюнхенського «пивного путчу». Ландсберґ був для Гітлера тим, чим було Єнакієво для Януковича, він відвідав цю тюрму незадовго після того, як став канцлером, а потім Ландсберґ став центром молоді з гітлерюґенда, яка приїздила сюди подрочити на камеру Гітлера:
По війні тюрмою опікувалося командування армії США, шо назвало її War Criminals Prison №1. Тут на свою шибеницю очікували засуджені у нюрнберзьких процесах (ті, які були після головного процесу: там були окремі суди для концтабірних лікарів, підприємства Krupp, СС-манів тощо) та процесах, пов’язані з концтабором Дахау.
З тих, воєнних злочинців, шо тут сиділи, повішено було 259 осіб та розстріляно 29. У 1949 році була заснована Федеральна Республіка, де конституцією передбачено було скасування смертної кари.
З того часу німецькі парламентарії прохали про помилування, проходили теж демонстрації проти смертної кари для засуджених. У 1951 році американське командування вирішило, шо з 28 засуджених до смерті повішено буде сімох, решта отримали довічне ув’язнення.
9 травня 1958 року War Criminals Prison №1 було ліквідовано та передано Баварії, що перетворила його у заклад виконання юстиції (Justizvollzugsanstalt/JVA), тобто в тюрму.
Нині то є досить великий комплекс з бараками і підприємствами, розрахований на 565 в’язнів.
У 2014 році тут почав сидіти новий VIP-в’язень — Улі Хьонес (Uli Hoeneß), екс-президент ФК «Баварія Мюнхен», за несплату податків у значному розмірі. Це викликало інтерес журналістів до тюрми, у зв’язку з чим керівництво тюрми їх запросило показати, як виглядає камера:
Як бачите, виглядає як студентський гуртожиток, адже суть покарання — обмеження свободи, а не тортурування нестерпними умовами. Хоча хтось і перебування кілька років на 10 квадратних метрах назве нестерпними умовами, звісно.
