Про перехрестя зі складним пріоритетом

Блять, ходила інтернетами така картинка і пропала: T-перехрестя, головна повертає ліворуч, два автомобілі їдуть по головній: один їде лівою смугою та хоче потрапити прямо (на другорядну), другий правою смугою по головній їде ліворуч, хто кого має пропустити? Запостіть у коменти, якщо у вас є ця картинка, супроводжена обуренням секти ПДР: «О Боже, ніхто не може розгадати цей ребус, мені страшно виїжджати на дорогу!»

edited: ось ця картинка:


ПДР, однак — не Біблія і не Коран, і нема ніякого Аллаха, який вас винагородить за розгадування ребусів згідно з цією книгою (з малої літери). Нема ніякого сенсу у правилах, які ніхто не знає, крім того, дорожній дизайн в принципі не повинен допускати існування складних ребусів для людини, яка їде на швидкості 60 км/год у лікарню, де лежить у реанімації її дитина. Їй не до ребусів, розумієте? Страшно — не сідайте за кермо.

Тому єдино правильна відповідь, яку можна дати у цій ситуації: зупинитися, обмінятися телефонами, наступного дня взяти бейсбольні біти та набити їбло начальнику Автодора чи хто там відповідальний за розмітку і світлофори.

В Німеччині пораду про бейсбольні біти можна замінити на «домовитися про зустріч у адвоката», хоча тільки у випадку, коли ДТП станеться. У цьому випадку з установи будівництва доріг (Straßenbaubehörde) можна стягнути гроші на ремонт автівок за порушення головного принципу у Allgemeine Verwaltungsvorschrift zur Straßenverkehrs-Ordnung:
«
Правило руху на перехрестях та відгалудженнях має бути максимально легким для учасників руху. Безпеці слугує, коли правило відповідає природній поведінці учасника руху.
»

VwV-StVO прямо забороняє складні ребуси: пріоритет руху має бути очевидним навіть без знаків, а коли він не очевидний, розмітка, дорожнє покриття та дизайн перехрестя мусять робити неочевидні речі очевидним. У Німеччині є дуже багато головних доріг, що повертають ліворуч, але вони всі мають лише одну смугу для руху в кожному напрямку, а дизайн перехресть із другорядною дорогою ніколи не лишає сумніву, в кого пріоритет:


Проілюструю, як перехрестя із ребусу з першим абзацом виглядає тут.

1. «Будь ласка, впорядкуйтесь»,— перший знак задовго до перехрестя просить заздалегідь обрати смугу для руху: Франконська Швейцарія/Дештубен — права смуга, автобан — ліва смуга. Чим менше автомобілів змінюють смуги у останній момент, тим менше ДТП:

Синій фон завжди означає рух автобаном, жовтий фон — заміською трасою і білий фон — рух у межах міста

2. Другий знак. Він міняє фон з білого на жовтий, інформуючи, шо рух буде за межами міста. Ліворуч — автобан, прямо — Франконська Швейцарія. Дорога на автобан буде головною:


3. З’являється розділювач зустрічного руху та розмітка, що вказує на рух по коліях. Саме в цьому місці треба обрати, куди ти хочеш:


4. І, нарешті, знак пріоритету вже перед перехрестям. І суцільна розмітка. Якщо ти у правій смузі, їхати можна лише прямо, якщо у лівій — лише ліворуч.


На цьому перехресті багато острівців з газоном, шоб ні в кого не виникло бажання їхати, куди не просять. Символ автобана на лівій смузі: щиро кажучи, треба було його раніше намалювати, полінувалися.


Місце потенційного ДТП: якщо хтось просре всі полімери і усвідомить, шо йому треба не ліворуч, а прямо (або навпаки), в нього є можливість отут змінити смугу. В цьому випадку він буде порушником та понесе відповідальність за ДТП, але визнайте, хто цього жодного разу не робив?

Саме на цьому перехресті я не робив: перші рази тупив і їхав прямо, усвідомлюючи помилку через 500 метрів. Топографічний кретинізм — це проблема.

5. Для тих, хто виїжджає з другорядної дороги на головну, зробили помітний знак «Stop», шоб кожен встиг зупинитися і розібратися, кому давати дорогу. Хоча я все одно очікую підвох, коли їду головною.


Такі перехрестя, однак, рідкість: вважається безпечнішим розбиратися з пріоритетом за допомогою світлофорів. Тут світлофора нема тільки тому, шо рух дуже слабкий. Хоча в майбутньому він може з’явитися.