Базель — Баден: підсумок

В цій подорожі відвідав не все, шо запланував, але багато чого. Найбільшим відкриттям став для мене Лауфенбурґ, який був лише побічним містом на маршруті. Отак завжди: шось, шо не плануєш на початку, стає в результаті найцікавішим містом у подорожі.


Базель-Місто
Базель-Місто і Базель-Село — як формувалася швейцарська демократія
Базель: Баденський вокзал, місто, центральний вокзал
Вайль-на-Рейні
Сен-Люї, потрійна точка DE-CH-FR
Ріген
Євроаеропорт Базель–Мюлуз–Фрайбурґ

Баден
Карлсруе
Фрайбурґ-у-Брайсґау
Лауфенбурґ: кордон, місто

Далі в програмі знову Австро-Баварія: вибачте, неоригінальним я став у останні роки.

Фашист-фетишист

Нюрнберґ. Площа Ринок. Біля костьола якась активність. Підходжу ближче. Свисти, крики, прапор Франконії, ще якийсь червоний прапор з незрозумілою мені абревіатурою. Це ліві чи праві?

Навколо костьола знаходиться відсутність (дірка, як ми вчили у теорії напівпровідників), огороджена парканом приблизно 5х5 метрів. З внутрішнього боку паркана поліціянти та поліціянтки охороняють цей, сказав би вакуум, але там же повітря атмосферного тиску. Із зовнішнього боку паркана розлючені молодики шось кричать.

— Алєрта, алєрта, антіфашіста! — кричать демонстранти. І тут я встигаю розгледіти у прапорі Франконії (він червоно-білий з білим гербом) чорний серп і молот. Окей, з поглядами визначилися — це ліві антифашисти.

Але на кого вони агряться? За третім законом Ньютона, якщо десь є фашисти, то мають поруч бути антифашисти, і навпаки. Принаймні так у Німеччині. Але фашистів не було, антифашисти кричали на пустоту.

Окей, видно, я сьогодні мало пива випив. Повертаюся через пару годин. Є фашист! У вакуумі, оточеному парканом і поліціянтами, стояв доволі інтелігентного вигляду молодик, махав прапором Німеччини і тикав факи розлюченому натовпу. Натовп свистів, теж тикав факи, у декого навіть був креативний транспарант з факом. Фашист (насправді я не знаю, які були в нього погляди, і шо він хотів сказати, так називав його натовп) показував факи із явним задоволенням, близьким до сексуального.

Взагалі, я був схильний підтримати натовп, бо в Німеччині прапор федерації — тільки для репрезентування країни назовні (наприклад, у футболі). Натомість усередині країни треба послуговуватися або прапором штату, або регіону твого, або хоча б міста. Те, шо чувак махав прапором Німеччини, означало одне: він приїжджий, не звідси, з ГДР швидше за все, бо дрочить на унітарний Рейх.

Але шось мені казало, шо він не вірив у те, шо висловлював (шо саме, не знаю, бо натовп засвистував усе), шо це було для нього шось типу екстремального спорту. Чи фетишизму?

Феєрично це все виглядало, звісно, а, головне, мирно: ніхто не пробував перестрибнути досить низький паркан і перейти від слів до насилля.