Чи тільки мені здається, шо прапор Європейської Унії поруч з написом Iron Curtain Trail трохи, еее, не пасує?

Це ознакування, виявляється, є транс’європейською веломагістраллю EV13, що проходить через усю колишню лінію Залізної Завіси. У Німеччині її ознакування вже завершилось, тож за цим знаком можна проїхати на ровері увесь кордон ФРН з ГДР та Чехословаччиною.
Прикордонна церква:

Сам колишній кордон виглядає ось так: тут висить лише одна табличка «Крайс Зоннеберґ», ніяких ознак, шо це межа між штатами. По ходу, місцевим мешканцям дуже залежить на цілковитому знищенні згадок про кордон, і я їх розумію:

Маршрут Залізної Завіси веде, однак, трохи вбік. На цій ділянці велодоріжка є межею між штатами, трава зліва належить Баварії:

Тут велодоріжка поки шо теж незаасфальтована. Ми потрапляємо у Вільденгайд, шо є прикордонним передмістям Нойштадта:

Тяжке життя без Путіна:


Доводиться їздити на конях:

Попередження про школу на землі:

По ходу, тут мешкає якийсь художник, бо і трансформатор гарно зафарбований:

Іше трошки до кінця:


Це ознакування, виявляється, є транс’європейською веломагістраллю EV13, що проходить через усю колишню лінію Залізної Завіси. У Німеччині її ознакування вже завершилось, тож за цим знаком можна проїхати на ровері увесь кордон ФРН з ГДР та Чехословаччиною.
Прикордонна церква:

Сам колишній кордон виглядає ось так: тут висить лише одна табличка «Крайс Зоннеберґ», ніяких ознак, шо це межа між штатами. По ходу, місцевим мешканцям дуже залежить на цілковитому знищенні згадок про кордон, і я їх розумію:

Маршрут Залізної Завіси веде, однак, трохи вбік. На цій ділянці велодоріжка є межею між штатами, трава зліва належить Баварії:

Тут велодоріжка поки шо теж незаасфальтована. Ми потрапляємо у Вільденгайд, шо є прикордонним передмістям Нойштадта:

Тяжке життя без Путіна:


Доводиться їздити на конях:

Попередження про школу на землі:

По ходу, тут мешкає якийсь художник, бо і трансформатор гарно зафарбований:

Іше трошки до кінця:
