Браунау ІІІ

Ратуша.


Залишки старого муру? Хтозна:


А це схоже уже на 20 століття, час між двома війнами:


Місто радше автомобільне, шо не дивно, але дерева дозволяють зробити стоянку трохи затишнішою:


Зона платного паркування позначена дуже чітко, шо мені трохи дивно: в Німеччині паркування по дефолту платне в центрах міст, тому я ніколи не бачив синьої розмітки. Видно, австрійці довше звикають до цього:


Автоматична заправка із самообслуговуванням:


Це норма у цивілізованих країнах, але в Німеччині я про це можу тіки мріяти: економіка тут така, шо заправки мало шо заробляють на бензині, тому оплата завжди через касу, шоб ти по дорозі шось купив у магазині.

Сучасна архітектура. Шо треба зробити, шо було гарно? Правильно, похилий дах:

Про відповідальність як покарання

Винесу з коментів. Забудьте про те, шо в німецькому StVO для пішоходів передбачений штраф за нелегальний перехід. Він, по-перше, символічний — 5 єврів, по-друге, варто зрозуміти, чому в Німеччині не застосовують покарання за кожен пук. Бо це холєрно неефективно, вимагає збільшення кількості поліціянтів (а кожен коштує 3k єврів на місяць, плюс форма, навчання, автомобіль, бензин).

Німці дуже добре вміють рахувати гроші, тому коли витрати на дотримання якогось закону вищі, ніж шкода від його недотримання, на порушників просто заплющують очі. Це стосується усіх дрібних порушень.

Повертаючись до правил дорожнього руху: найбільшим покаранням за їх недотримання є відповідальність. У Німеччині відповідальність рахується в грошах, навіть ЗМІ, рапортуючи про якесь ДТП, завжди у кінці додають: «Нанесено шкоди на 5000 єврів». Ці суми включають тільки пошкоджене майно, а витрати на лікування постраждалих — ні, хоча це теж входить у поняття відповідальності, яку понесе винний.

Так от, пішоходів дуже рідко карають. Навіть якщо перебігти на червоний перед автівкою поліції, вас, швидше за все, проігнорують: більшість поліційних автівок їдуть по справах і не мають часу на вас відволікатися. Лише у випадку, коли це просто патруль, якому сумно, і в якого завдання «їздитити туди-сюди і дивитися, шоб нічого не сталося», вас оштрафують.

Однак, пішохід, що порушує правила, несе відповідальність. Відповідальність за пошкоджений автомобіль, який обрав в’їхати у світлофорний стовп замість пішохода, або за пошкодження, які виникли внаслідок того, шо цей автомобіль різко загальмував, і йому хтось в’їхав у дупу. Пішохід у цьому випадку має або надати свої персональні дані водію (якщо пошкодження незначні), або дочекатися поліції, яка їх перепише. Відмова це зробити є втечею з місця ДТП і карається штрафом або ув’язненням до 3 років, а також позбавленням посвідчення водія (якщо у пішохода воно є).

За неповнолітніх дітей відповідальність несуть батьки, а правила дорожнього руху вивчаються вже у перших класах початкової школи, існує теж практика, коли заняття з безпеки руху проводять поліціянти з відділу дорожнього руху.

Часта ситуація, яка трапляється на зупинках громадського транспорту, через які проходить велодоріжка. Чомусь у правила забули внести аналогічний автомобілістам пункт, шо треба зупинятися для посадки-висадки пасажирів. Тому пішохід, шо біжить на автобус, може зіткнутися з велосипедистом. У цьому випадку лікування велосипедиста (навіть якщо це розбите коліно) оплачує пішохід.

Відповідальність як покарання є ефективним, але водночас неавторитарним засобом стимулювання людей виконувати правила. У наступному пості я розповім, як це працює для водіїв автомобілів, там це все трохи складніше.