![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Десять тез про зброю
Sep. 12th, 2015 08:08 amБудуть чергувати тут критику людей з табору pro і людей з табору contra, шоб у вас пукани горіли, як свічки, але хату не палили: зрада чергуватиметься з перемогою, як синусоїда.
1. Вплив зброї на злочинність існує, але твердження, шо зі зброєю ситуацію суттєво поліпшиться або погіршиться, базуються на хуєті або є хуєтою. Існування безпечної Швейцарії та небезпечної Мексики не заперечує існування Німеччини та Венесуели. Максимум можна ствердити, шо збройна політика не сильно впливає на злочинність, це буде набагато ближчим до істини. Ви можете перевірити себе, спробувавши вгадати з цієї мапи, яка у країн збройна політика (наприклад, у всіх країн Південної Америки). Я вам обіцяю, шо не вгадаєте.
2. У злочинців зброя уже є: повна хуїта. У »звичайних« злочинців її немає. Зброя є тільки у тих, хто приходить з пропозицією, від якої не можна відмовитися. Якими б дикими не були 90-ті, і якою б рікою не текла зброя з АТО, стволів на руках усе одно менше, ніж у Радянському Союзі було автомобілів. Так от, якщо ви — саме та людина, до якої можуть прийти серйозні братки з пропозицією, ви шо, реально думаєте, шо ваша пукалка вам допоможе?
Будьмо чесними: стріляти ви хочете по беззбройних людях і не очікуєте, шо квартирний грабіжник спершу розстріляє всіх мешканців квартири включно з вами (ви ж озброєні!), а потім подивиться, шо у вас в хаті є цікавого, шо можна винести. На щастя, однак, нема підстав вважати, шо у кожного крадія буде зброя, тому не потрібно використовувати цей арґумент у суперечці.
3. Хто агітує за легальну зброю — психопати, які хотять убивати. Хуїта! Незважаючи на те, шо я не сильно розділяю погляди УАВЗ, її члени — абсолютно адекватні люди, яким довірити зброю безпечно*. Вони (або їх колеги з National Rifle Association) люблять зброю і стрільбу по горобцях, але вони зовсім не хотять нікого убивати, сідати за це в тюрму і пожиттєво позбутися право на зброю as a result. Трапляються серед них зброєсексуали: люди, які демонстративно носять пістолети чи навіть напівавтоматичні ґвинтівки на публіці. Ці теж абсолютно безпечні: вони отримують задоволення, близьке до сексуального, від публічного носіння зброї, і це все. У своїх фантазіях вони можуть уявляти себе надгероями, які рятують цивілістів від терористів своєю зброєю.
Лікуватися від зброєсексуалізму можна службою в ЦАХАЛі: носити тяжкий автомат 24 години на добу, навіть в душ і туалет — це каторга, тому в Ізраїлі ви не побачите цивіліста, шо демонстративно носить зброю (хоча вона в нього є). Утім, як я написав вище, я не вважаю це явище проблемою, нікому не пропоную лікуватися, чесно.
*Уже після написання цього посту я прочитав їх законопроект «Про цивільну зброю і боєприпаси», де вони пропонують зобов’язати власників усіх приміщень, які забороняють вхід зі зброєю, надавати озброєну охрону, і в мене виникли сумніви щодо їх адекватності. Спишемо це, однак, на те, шо автори не розраховували, шо цей проект буде прийнято, або на бажання авторів створити величезний попит на охоронців, як у Ізраїлі.
4. Злочинець кілька разів подумає, перш ніж напасти, тому стане безпечніше. Ага, особливо після пляшки горілки думалка і логічне мислення взагалі ідеально працюють. Є дві проблеми:
— законодавство щодо самооборони, якщо воно буде не сильно ліберальним, у більшості випадків буде означати, шо при застосуванні зброї ви ідете в тюрму. Тому думати, стріляти чи ні, будете ви, а не злочинець;
— якщо ж воно буде ліберальним, тоді злочинці будуть превентивно відстрелювати свою жертву у тих ситуаціях, в яких зараз вони просто б’ють пляшкою по голові або дають в рило.
У збройному протистоянні виграє той, хто стріляє першим, тобто злочинець. Якщо стріляєте першим ви, ви все одно програєте, бо злочинцем стаєте ви.
5. З’явиться купа психопатів, шо відстрілюватимуть цивільних людей. Оце і є якраз той випадок, коли легальність зброї не має жодного значення, якщо її легко дістати. Проти цього немє інших ліків, ніж взаємоповага та пониження рівня агресії у суспільстві. Іще спільний ворог може допомогти, хоча граната під Верховною Радою свідчить, шо допомагає не завжди.
6. Злочинець ніколи не стріляє з легальної зброї, йому якраз потрібна нелегальна зброя. Він не стріляє з легальної зброї, зареєстрованої на своє ім’я, це правда. А от те, шо він не зайде у магазин зброї з чиїмось загубленим паспортом з переклеєною фоткою — це уже неправда. В смислі, так, я знаю, шо існують механізми, як такому протидіяти, але працювати це буде лише в суспільстві, де остаточно подолана корупція. В протилежному випадку, звісно, ліпше мати все легалізоване на випадок перевірки, хоч і на чуже ім’я, ніж зовсім нелегальне. Так є хоч б є малий шанс уникнути арешту.
7. Українські міста безпечні, тому вогнепальна зброя непотрібна. Зустрічав і такий досить абсурдний арґумент, навіть не знаю, як це можна коментувати. В українських містах (за межами АТО) від кулі можна загинути лише, якщо тебе замовили. В протилежному випадку ти загинеш від дванадцяти ножових поранень. Від кулі, все-таки, менше мучитися будеш. Інша справа, шо є багато нелетальних засобів самооборони, шо дозволяють захиститися там, де це є можливо, без зайвої крові. Вони теж нелегальні, так, і то є погано, так.
8. (Посилання на приклад, як мала дитина або людина похилого віку відстрелює бандита). Звісно, посилання на менш романтичні історії, коли дитина убиває свого брата або сестру, ви не дасте. Я думав, ми дискутуємо про легалізацію зброї для тих, кому виповнилося 18 років. Бо якщо ні, то я зараз зітру все написане вище з арґументами на її користь. Навіть у Німеччині з її дуже жорсткими вимогами щодо зберігання (вдома — лише у сейфі) і перевезення зброї трапляються трагедії, коли школяр краде пістолет тата і убиває усіх однокласників, що його кривдили. Діти вони такі. Щодо бабусі: ну, cool story, з одного боку, з іншого, якщо ця бабуся захворіває на деменцію, а зростання тривалості життя призводить до того, шо у тих, чия праця не була пов’язана з використанням мозку, ймовірність з певного віку наближається до 100%, це уже зовсім, пані та панове, невесело. Я був би дуже vary щодо зброї для людей віку 75+. Крім застережень щодо здоров’я психічного, є у мене застереження щодо зору: така бабуся, навіть якщо в повному адекваті, не обов’язково зможе влучити. А от застрелити випадкового перехожого — легко.
9. (Посилання на приклад, як психічно хворий розстрілює купу цивілістів). То є, з одного боку, реальна проблема, особливо якщо зброя переміщується на автівці: від неї тоді нереально втекти. З іншого боку, психічно буйний є небезпечний незалежно від «технічних засобів». А якби він сів на вантажівку і став давити усіх, ми б заборонили вантажівки?
10. То ви пропагуєте, шоб зброя була тіки в держави, а у простих людей ні? Зброя потрібна державі для узурпації влади. Майдан 2013–2014, з одного боку, з другого боку — сталінізм. Шось я не пригадаю, шоб під час чи після другої світової хтось наважився піти на Москву і скинути Сталіна. Зброя тоді же була у всіх, і шо це допомогло?
Підсумок
УАВЗ прирівнює право на захист з правом на зброю, хоча це різні поняття. Право на захист може здійснюватися довільними засобами, як легальними, так і ні. Загалом у кримінальному кодексі все дуже добре написано, лиш судова практика рідко лишає жертві право оборонятися. І в цьому є проблема, а не в тому, шо пукалку з собою не можна носити.
Автомобіль, наприклад, є абсолютно легальним засобом, який може бути використаний для самооборони. Однак, чи можу я від страху натиснути по газах і збити свого нападника, переїхавши його? В Німеччині однозначно так. Буде кримінальна справа на мене порушена, шо є рутиною в такому випадку, але суд мене виправдає. На пострадянську просторі, на жаль, теоретично теж має виправдати, але на практиці — це «палка» для мусарні, тому дуже часто ні.
Ось де треба думати про зміни.
1. Вплив зброї на злочинність існує, але твердження, шо зі зброєю ситуацію суттєво поліпшиться або погіршиться, базуються на хуєті або є хуєтою. Існування безпечної Швейцарії та небезпечної Мексики не заперечує існування Німеччини та Венесуели. Максимум можна ствердити, шо збройна політика не сильно впливає на злочинність, це буде набагато ближчим до істини. Ви можете перевірити себе, спробувавши вгадати з цієї мапи, яка у країн збройна політика (наприклад, у всіх країн Південної Америки). Я вам обіцяю, шо не вгадаєте.
2. У злочинців зброя уже є: повна хуїта. У »звичайних« злочинців її немає. Зброя є тільки у тих, хто приходить з пропозицією, від якої не можна відмовитися. Якими б дикими не були 90-ті, і якою б рікою не текла зброя з АТО, стволів на руках усе одно менше, ніж у Радянському Союзі було автомобілів. Так от, якщо ви — саме та людина, до якої можуть прийти серйозні братки з пропозицією, ви шо, реально думаєте, шо ваша пукалка вам допоможе?
Будьмо чесними: стріляти ви хочете по беззбройних людях і не очікуєте, шо квартирний грабіжник спершу розстріляє всіх мешканців квартири включно з вами (ви ж озброєні!), а потім подивиться, шо у вас в хаті є цікавого, шо можна винести. На щастя, однак, нема підстав вважати, шо у кожного крадія буде зброя, тому не потрібно використовувати цей арґумент у суперечці.
3. Хто агітує за легальну зброю — психопати, які хотять убивати. Хуїта! Незважаючи на те, шо я не сильно розділяю погляди УАВЗ, її члени — абсолютно адекватні люди, яким довірити зброю безпечно*. Вони (або їх колеги з National Rifle Association) люблять зброю і стрільбу по горобцях, але вони зовсім не хотять нікого убивати, сідати за це в тюрму і пожиттєво позбутися право на зброю as a result. Трапляються серед них зброєсексуали: люди, які демонстративно носять пістолети чи навіть напівавтоматичні ґвинтівки на публіці. Ці теж абсолютно безпечні: вони отримують задоволення, близьке до сексуального, від публічного носіння зброї, і це все. У своїх фантазіях вони можуть уявляти себе надгероями, які рятують цивілістів від терористів своєю зброєю.
Лікуватися від зброєсексуалізму можна службою в ЦАХАЛі: носити тяжкий автомат 24 години на добу, навіть в душ і туалет — це каторга, тому в Ізраїлі ви не побачите цивіліста, шо демонстративно носить зброю (хоча вона в нього є). Утім, як я написав вище, я не вважаю це явище проблемою, нікому не пропоную лікуватися, чесно.
*Уже після написання цього посту я прочитав їх законопроект «Про цивільну зброю і боєприпаси», де вони пропонують зобов’язати власників усіх приміщень, які забороняють вхід зі зброєю, надавати озброєну охрону, і в мене виникли сумніви щодо їх адекватності. Спишемо це, однак, на те, шо автори не розраховували, шо цей проект буде прийнято, або на бажання авторів створити величезний попит на охоронців, як у Ізраїлі.
4. Злочинець кілька разів подумає, перш ніж напасти, тому стане безпечніше. Ага, особливо після пляшки горілки думалка і логічне мислення взагалі ідеально працюють. Є дві проблеми:
— законодавство щодо самооборони, якщо воно буде не сильно ліберальним, у більшості випадків буде означати, шо при застосуванні зброї ви ідете в тюрму. Тому думати, стріляти чи ні, будете ви, а не злочинець;
— якщо ж воно буде ліберальним, тоді злочинці будуть превентивно відстрелювати свою жертву у тих ситуаціях, в яких зараз вони просто б’ють пляшкою по голові або дають в рило.
У збройному протистоянні виграє той, хто стріляє першим, тобто злочинець. Якщо стріляєте першим ви, ви все одно програєте, бо злочинцем стаєте ви.
5. З’явиться купа психопатів, шо відстрілюватимуть цивільних людей. Оце і є якраз той випадок, коли легальність зброї не має жодного значення, якщо її легко дістати. Проти цього немє інших ліків, ніж взаємоповага та пониження рівня агресії у суспільстві. Іще спільний ворог може допомогти, хоча граната під Верховною Радою свідчить, шо допомагає не завжди.
6. Злочинець ніколи не стріляє з легальної зброї, йому якраз потрібна нелегальна зброя. Він не стріляє з легальної зброї, зареєстрованої на своє ім’я, це правда. А от те, шо він не зайде у магазин зброї з чиїмось загубленим паспортом з переклеєною фоткою — це уже неправда. В смислі, так, я знаю, шо існують механізми, як такому протидіяти, але працювати це буде лише в суспільстві, де остаточно подолана корупція. В протилежному випадку, звісно, ліпше мати все легалізоване на випадок перевірки, хоч і на чуже ім’я, ніж зовсім нелегальне. Так є хоч б є малий шанс уникнути арешту.
7. Українські міста безпечні, тому вогнепальна зброя непотрібна. Зустрічав і такий досить абсурдний арґумент, навіть не знаю, як це можна коментувати. В українських містах (за межами АТО) від кулі можна загинути лише, якщо тебе замовили. В протилежному випадку ти загинеш від дванадцяти ножових поранень. Від кулі, все-таки, менше мучитися будеш. Інша справа, шо є багато нелетальних засобів самооборони, шо дозволяють захиститися там, де це є можливо, без зайвої крові. Вони теж нелегальні, так, і то є погано, так.
8. (Посилання на приклад, як мала дитина або людина похилого віку відстрелює бандита). Звісно, посилання на менш романтичні історії, коли дитина убиває свого брата або сестру, ви не дасте. Я думав, ми дискутуємо про легалізацію зброї для тих, кому виповнилося 18 років. Бо якщо ні, то я зараз зітру все написане вище з арґументами на її користь. Навіть у Німеччині з її дуже жорсткими вимогами щодо зберігання (вдома — лише у сейфі) і перевезення зброї трапляються трагедії, коли школяр краде пістолет тата і убиває усіх однокласників, що його кривдили. Діти вони такі. Щодо бабусі: ну, cool story, з одного боку, з іншого, якщо ця бабуся захворіває на деменцію, а зростання тривалості життя призводить до того, шо у тих, чия праця не була пов’язана з використанням мозку, ймовірність з певного віку наближається до 100%, це уже зовсім, пані та панове, невесело. Я був би дуже vary щодо зброї для людей віку 75+. Крім застережень щодо здоров’я психічного, є у мене застереження щодо зору: така бабуся, навіть якщо в повному адекваті, не обов’язково зможе влучити. А от застрелити випадкового перехожого — легко.
9. (Посилання на приклад, як психічно хворий розстрілює купу цивілістів). То є, з одного боку, реальна проблема, особливо якщо зброя переміщується на автівці: від неї тоді нереально втекти. З іншого боку, психічно буйний є небезпечний незалежно від «технічних засобів». А якби він сів на вантажівку і став давити усіх, ми б заборонили вантажівки?
10. То ви пропагуєте, шоб зброя була тіки в держави, а у простих людей ні? Зброя потрібна державі для узурпації влади. Майдан 2013–2014, з одного боку, з другого боку — сталінізм. Шось я не пригадаю, шоб під час чи після другої світової хтось наважився піти на Москву і скинути Сталіна. Зброя тоді же була у всіх, і шо це допомогло?
Підсумок
УАВЗ прирівнює право на захист з правом на зброю, хоча це різні поняття. Право на захист може здійснюватися довільними засобами, як легальними, так і ні. Загалом у кримінальному кодексі все дуже добре написано, лиш судова практика рідко лишає жертві право оборонятися. І в цьому є проблема, а не в тому, шо пукалку з собою не можна носити.
Автомобіль, наприклад, є абсолютно легальним засобом, який може бути використаний для самооборони. Однак, чи можу я від страху натиснути по газах і збити свого нападника, переїхавши його? В Німеччині однозначно так. Буде кримінальна справа на мене порушена, шо є рутиною в такому випадку, але суд мене виправдає. На пострадянську просторі, на жаль, теоретично теж має виправдати, але на практиці — це «палка» для мусарні, тому дуже часто ні.
Ось де треба думати про зміни.
