Pickup German edition

Пікап — найпопулярніший тип автівки у селах Північної Америки. У Європі пробували колись їх продавати, але люди не розуміють, нахуя багажник без даху:




Так виглядав раніше VW Caddy, розроблений навмисно для Америки та дещо адаптований для Європи:

Світлина з Вікіпедії

Так він виглядає зараз:

Світлина з Вікіпедії

Ідея пікапу в Європі провалилася, а цих динозаврів я бачив нещодавно у нижньофранконському Ашафенбурзі.

Який апарат!

Це Fiat 132 70-х років, двигун 1,6, інші модифікації були з двигуном 1,8 та 2 л. На відміну від своїх попередників серій 124 та 125, шо стали основою автопрому в країнах соцтабору, Fiat 132 не випускався за межами Італії ніде, крім Іспанії, яка виробила на його базі аналогічний Seat 132, а також Польщі, яка, звісно, рекламувала його як велике польське know-how. На ньому їздила, однак, лише партійна еліта: простому трудівнику такий автомобіль був «не положено».


Досить незвично було зустріти таке в Баварії, щиро кажучи.

Казка про електромобільність

Репортаж Першого каналу, який дослівно дублює написаний мною текст «Електропічалька», але журналісти задалися питаннями: «Де зрада? Чому уряд та автовиробники нас зливають?» Любителям теорій змови про електромобілі цей репортаж неодмінно має сподобатися:

Виявляється, існує спеціальна програма уряду «обмін», яка дозволяє безкоштовно потестити електроавта: віддаєш ключі від своєї бензинової автівки — тобі дають ключі від електроавта, на місяць. Показують одну людину в Берліні і одну людину на селі.

Зрада №1: електроавта дорожчі, хоча їх собівартість нижча. Журналісти питають виробників, чому. Отримують відповідь у стилі «бо таку ціну ми встановили».

Зрада №2: у всьому Берліні є лише шість швидких заправок. При цьому швидкість заправки з анонсованих 30 хвилин стає 1,5 години. Ну, я думав, шо все набагато гірше чомусь. На трасах узагалі жопа з цим, тобто їх нема.

Зрада №3: в Німеччині лише одна фірма робить акумулятори, і прогрес дуже хріновий тут. Усі виробники мають хоча б одне електроавто, але акумулятори замовляють у Самсунґа та Панасоніка. Мерцедес купує акумулятори Тесли, до речі.

Зрада №4: одна фірма пробує замовити 5 електросмартів, але Даймлер має лише три, решту тре чекати до 2016 року. Всі інші виробники теж випускають дуже мало електроавт, незважаючи на розмови, яке це все майбутнє.

Купу зради, коротше, знайшли журналісти, в кінці пояснивши це все, шо автовиробники не сильно бажають втрачати лідерство на ринок і скасовувати робочі місця, бо авта — це один з небагатьох продуктів для кінцевого споживача, шо повністю робиться в Німеччині.

Ну це все, звичайно, хуйня: автовиробники просто не хотять виробляти те, шо ніхто не купить. Може, зради нема?