Австрійське пиво дуже годне, як виявилось

...Але має особливість: пляшкове пиво практично не продається. У типовому магазині буде мюнхенське чи інше німецьке пиво. Саме тому я не знав, шо в Австрії пивна культура дуже на рівні. У маленькому гірському штаті Форарльберґ (380 тищ населення) чотири броварні, у гірському же Тіролі (728 тищ ) 7 броварень і 13 броварень-ресторацій (вони, як правило, не продають пиво за межі своєї ресторації). Далі на Схід кількість броварень тільки зростає: загалом у Австрії 110 броварень та 91 броварня-ресторація (за посиланням інтерактивна мапа!), загалом 201 броварня.

Це дає густину броварень 2,40 на 1000 км², або 23,4 броварні на мільйон населення.

Це доволі непоганий результат. Для порівняння:

Баварія: 623 броварні (це включно з броварнями-ресторанами), це 8,8 броварень на 1000 км², або 49,4 броварні на мільйон населення;
Німеччина: 1349 броварень, з них у Баварії знаходиться половина, ось чому я інші штати навіть не згадую,
це 16,6 броварень на мільйон населення.

Утім, не в кількості справа. Австрійські броварні круті тим, шо варять як мінімум один сорт ячмінного і один пшеничного пива. Наприклад, альпійська броварня Форенбурґ варить дев’ять сортів пива, з них одне темне, один світлий бок і одне пшеничне.

Це цікаво, бо в Баварії броварні зазвичай спеціалізуються на якомусь одному солоді, ячмінному або пшеничному.

Шкодую, шо не зміг подегустувати більше, але пиво австрійське це як сицилійські вина: маловідомий регіональний продукт, але дуже вартий уваги.

Вгадайте, де закінчується сніг і починається туман?

...а також, де закінчується фотка і починається фон цієї веб-сторінки?

Піцтальський льодовик (Pitztaler Gletscher), 3440 м над рівнем моря

Фотка не пересвічена, витримка 1/4000 с. Діафрагма, правда, сильно відкрита була, бо мені здавалося, шо в хмарну погоду це ок. Але не врахував агресивного сонця на альпійському льодовику. Тим не менш, запевняю, шо в реальності все приблизно так і виглядало.

Їхати на лижах в такому густому тумані, орієнтуючись лише на знаки і абсолютно не бачачи, де є край гори і початок провалля — те ще задоволення.

Але зате, зате ти один у всіх Альпах (так принаймні здається) — в чомусь неймовірне відчуття.
( а ось де )

Конституційний суд ФРН легалізував «fuck cops» і «ACAB»

В німецькій конституції є дві статті, які часто входять з собою у суперечність:
— це недоторканність гідності людини, це зокрема інтерпретується, шо людину не можна ображати словами;
— і свобода думки (це то само, шо свобода слова, просто так її назвали).

Свобода думки, утім, не постулюється як абсолютна, її дозволено обмежувати законом заради виконання інших статей конституції. Тому свободу думки обмежує кримінальний кодекс, який вводить покарання за образу людини:
— але лише на її прохання. Тобто, якщо ти не образився і не накатав заяву в поліції, ніхто переслідувати нікого не буде;
— і лише в тому випадку, якщо ти не сказав «сам ти підарас». Тоді кримінальний кодекс каже, шо суд може відхилити заяви обох потерпілих.

Існує міф, шо є в Німеччині якийсь спеціальний закон, який забороняє ображати ментів. Нема такого закону, просто поліціянтам не треба ходити в поліцію, шоб накатати заяву, а ще як беамтери мають право на безкоштовного адвоката в цьому процесі, і тільки тому вони більше схильні давати цій справі хід, ніж звичайні громадяни.

Так от, справа: одна пані відвідувала якусь демонстрацію в футболці з написом «FCK CPS» (англ. «їбати ментів»). Це побачили поліціянти, і в результаті суд покарав її виправними роботами (не штрафом, бо це вже типу другий такий вчинок). Пані подала апеляцію, яка кінець кінцем дійшла до найвищої інстанції — Федерального Конституційного Суду в Карлсруе.

Суд сказав таке: ображати поліціянта не можна, це порушення його гідності. А от ображати поліцію — це свобода думки, яка критикує чинний суспільний устрій і критикує її діяльність як установу, це легально. Отже, носити футболки типу «fuck cops» або »ACAB« у Німеччині абсолютно легально, головне — це не вказувати прізвище поліціянта, якого ви хочете «fuck».

Tesla Powerwall — цікава штука, але поки шо безсенсовна

Ось ця стаття все гарно розписує:
— немає більшої країни, ніж Німеччина, шо буде в майбутньому страждати від непов’язаності генерування та споживання електрики. Ідеї, як зберігати енергію, є навіть божевільні є а ля піднімати воду в озеро нагору (така собі ГЕС навпаки [редаговано] — ГАЕС), а потім спускати її назад,, схема «power to gas» тощо, але всі вони [редаговано] або дорогі, або в майбутньому їх ємності не вистачить;
— для звичайного споживача, шо має сонячні панелі на даху, Тесла пропонує не продавати струм у мережу, як це робиться зараз, а зберігати його в батарейці та юзати, коли є потреба. Це все охуєнно, але в крутий сонячний день 3 кВт-год може їбашити сонячна панель, тоді як ємність батарейки то 10 кВт-год — вистачить її на 3 з гаком години таким чином;
— додатково до коштів батарейки 3500 USD Тесла «забула» згадати про інвертор, шо коштує 1000 єврів (у США — 1000-1200 USD). Автори німецької статті порахували, шо це все разом з часом життя батарейки та інверторів дає кошт зберігання енергії 12.5 центів/кВт-год.

(далі від мене)
Приблизно стільки отримує власник сонячної панелі від продажу енергії в мережу, тому все, шо батарейка зберігає, коштуватиме –25 центів/кВт (неотриманий прибуток від продажу електрики+кошт зберігання в батарейці). Це не сильно відрізняється від вартості електрики з мережі (25–30 центів), а якщо він отримає понад 12.5 центів за свою сонячну енергію (електрика з панелей, встановлених до 2003 року,  субсидується доволі серйозно, зараз уже ні), то це робить справу навіть збитковою. Наприклад, ось цей калькулятор на Байройт дає 26 центів/кВт-год (вартість сонячної панелі уже включена в цю ціну), хоча я б не сказав, шо у нас дохріна сонця, так шо Tesla Powerwall мені особисто коштувало б –38,5 центів — це сильно збитково. Порахуйте то само для Каліфорнії — там же це ще збитковіше.

Ну, тобто, ідея-то хороша, але поки шо мало вигідна. Або батарейки мають сильно подешевшати, або хтось придумає шось принципово нове у зберіганні енергії.