Прага (Praha)

Це була перша поїздка за кордон у часи студентства і перша самостійна поїздка. Минуло 10 років. Незважаючи на те, шо мені 3 години їзди до цього міста, бажання його відвідати не було, не знаю, чому: можливо, я просто не хотів повертатися до свого минулого. Не відвідав би я це місто ще, якби не друзі, з якими треба було зустрітися. Спершу план був такий: так, я вас забираю, і ми валимо звідси в Баварію нахуй. Але таки довелося трохи тут погуляти.

Місто не змінилося загалом:


Собор на місці:


Навігація для сліпих на зебрі: такого більше ніде не бачив (зверніть увагу, шо вона далі продовжується на тротуарі, викладена червоною плиткою):


Велосипедистів я особливо не бачив, але соціальна реклама мотивує:

На роботу на велосипеді при повному параді — у Празі не хворіють на шоломну релігію, бо розуміють важливість пропаганди цього транспорту для всіх.

Цікаво, шо в Чехії глінтвейн наливають цілий рік, а не тільки на Різдво. І от ми захотіли його спробувати, але продавчиня попередила, шо в глінтвейні нема алкоголю. На наше wtf відповідь була «туристи, всі на машинах» (ми приїхали на метро). А в країні нульовий ліміт промілє (у більшості країн Західної Європи 0.3–0.5‰ — еквівалент келиху пива чи склянки вина). Це називається nanny state? Чи nanny business, якщо точніше? При цьому всьому чехи по пиву німців б’ють тільки так: 148,6 л випиває середній чех у вакуумі на рік, тоді як німець — 106,1 л, австрієць — 107,8 л. Враховуючи те, шо чеське пиво в середньому слабке (до 5% алкоголю), нульовий ліміт виглядає маячнею. Навіть у Бельгії 0.5‰ дозволено (а там пиво міцне — легко перевищити).

От через це і не хотілося мені їхати до Праги: це ніби європейська країна, але місцями застрягла у 80-х. Але зате тут шикарні чіпси, зі справжньої дрібнопорізаної і посмаженої картоплі:

О, мракобіси попрокидалися

А я шо писав.

Раз:
«
Український міністр економіки Айварас Абромавичус може зберегти литовське громадянство.

Про це повідомив у понеділок прес-секретар МВС Литви Томас Бяржинскас, передає "Інтерфакс-Україна".
...
Як відомо, стаття 4 розділу 1 Конституції України говорить: "В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом".
»

Два:
«
Якщо ми хочемо побудувати справедливу правову державу, де закон поважають і керуються ним у своїй діяльності всі - від пересічних громадян - до міністрів, то закривати очі на порушення закону міністрами - не маємо права.
Не може Абрамовичус залишати собі 2 громадянства. Його ніхто не змушував ставати міністром.
»

Навіть не знаю, шо гірше: тупий журналіст, який цитує ко-ко-ко-Конституцію, не розуміючи, шо там йдеться, шо там йдеться про те, шо в Україні немає громадянства ДНР, є лише громадянство України; чи тупий політик який закликає міністра виконати закон, якого не існує в природі. Правова держава, на думку тупого політика, це коли законодавство, шо існує на письмі, існує лише для декорації, а справжнє законодавство — це понятія, які існують у головах гімнополітиків.

Нагадаю: в Україні існує єдине громадянство, українське. Громадянин України може при цьому бути громадянином інших країн, але у відносинах з державою його інші громадянства не визнаються. У суспільстві існує фантазія, шо це означає, шо бути громадянином інших країн заборонено. Це маячня.