«Працює, як швейцарський годинник», — це не про Німеччину. Про Німеччину слід казати «зламався, як німецький годинник». В принципі в усіх країнах існує така-сяка система інформування про те, шо шось зачинено, зламалося, закрито на ремонт тощо. Але, напевно, ніде нема такого педантичного інформування про кожну зламану деталь, як у Німеччині. Наприклад, годинник на платформі нюрнберзького вокзалу:

Завдяки цьому хтось не запізниться на потяг, не пропустить важливу зустріч, яка, можливо, принесе німецькій економіці додаткові сто тищ єврів — така тут логіка. Тіки в Дойчебана можна в режимі реального часу зайти з телефона на сайт, подивитися, на скіки і чому запізнюється твій потяг (звичайно, машиніст теж це оголосить) та одним кліком підкоригувати маршрут з урахуванням пропущених пересадок. Квиток, навіть якщо прив’язаний до конкретних потягів, буде в цьому випадку діяти.
Очевидно, шо всі автомати мають штатну можливість висвітити на табло слово «Defekt» — це не дефект, а прикметник, шо означає «зламався».
Я неодноразово стикався, коли ламається табло на вокзалі чи аеропорті, найбільша жерсть була в Штутґарті, коли взагалі уся система інформування на всьому вокзалі наїбнулася. Тоді у табла вмикається стандартний DDOS: «Будь-ласка, слухайте оголошення по гучномовцю та вказівок працівників».
Туалет не працює? Звичайно, німецькі дизайнери розробили для цього спеціальну багатомовну табличку:

І це я ше не кажу про випадки, коли шось не ламається саме, а його ламають навмисно — ремонт дороги (бауштеллє). Існує жарт про те, шо в Німеччині будують дороги з розрахунку на 30 років, а потім перекладають асфальт кожні 5 років. Ви не зможете проїхати і 100 км, шоб не спіткати ділянку дороги, шо ремонтується і звужена до однієї смуги з обмеженням 60 км/год. Для людини ззовні це виглядає як великий план уряду зі створення місць праці, але насправді це ціна, яка сплачується за можливість їздити з великими швидкостями і не убитися при цьому.
Звичайно, це все дратує. Але таке інформування, крім того, шо економить час, має ше певний психологічний ефект: якщо хтось повісив табличку, значить, про аварію поінформовано, і рано чи пізно цю штуку полагодять.

Завдяки цьому хтось не запізниться на потяг, не пропустить важливу зустріч, яка, можливо, принесе німецькій економіці додаткові сто тищ єврів — така тут логіка. Тіки в Дойчебана можна в режимі реального часу зайти з телефона на сайт, подивитися, на скіки і чому запізнюється твій потяг (звичайно, машиніст теж це оголосить) та одним кліком підкоригувати маршрут з урахуванням пропущених пересадок. Квиток, навіть якщо прив’язаний до конкретних потягів, буде в цьому випадку діяти.
Очевидно, шо всі автомати мають штатну можливість висвітити на табло слово «Defekt» — це не дефект, а прикметник, шо означає «зламався».
Я неодноразово стикався, коли ламається табло на вокзалі чи аеропорті, найбільша жерсть була в Штутґарті, коли взагалі уся система інформування на всьому вокзалі наїбнулася. Тоді у табла вмикається стандартний DDOS: «Будь-ласка, слухайте оголошення по гучномовцю та вказівок працівників».
Туалет не працює? Звичайно, німецькі дизайнери розробили для цього спеціальну багатомовну табличку:

І це я ше не кажу про випадки, коли шось не ламається саме, а його ламають навмисно — ремонт дороги (бауштеллє). Існує жарт про те, шо в Німеччині будують дороги з розрахунку на 30 років, а потім перекладають асфальт кожні 5 років. Ви не зможете проїхати і 100 км, шоб не спіткати ділянку дороги, шо ремонтується і звужена до однієї смуги з обмеженням 60 км/год. Для людини ззовні це виглядає як великий план уряду зі створення місць праці, але насправді це ціна, яка сплачується за можливість їздити з великими швидкостями і не убитися при цьому.
Звичайно, це все дратує. Але таке інформування, крім того, шо економить час, має ше певний психологічний ефект: якщо хтось повісив табличку, значить, про аварію поінформовано, і рано чи пізно цю штуку полагодять.