![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
...Навіть процес його генерації називається mining — це добування корисних матеріалів у шахтах. Він також має усі характеристики, через які золото було так багато століть основним джерелом платежів:
— його вартість не прив’язана до жодного уряду. І хоча держави зараз набагато стабільніші, ніж колись, але локальних конфліктів усе ще дохуя, тому питання незалежної від центральних банків валюти все ще актуальне;
— обмежена емісія і складність добування призводять до неможливості його девальвації. Зараз за видобування платиться винагорода, але вона зменшується, тому після десь 2020 року кількість біткоїнів у світі лишиться сталою, а добуватися буде мало — так само із золотом.
Неможливість збільшити грошову масу це одночасно і мінус золота (через який від золотого стандарту відмовилися), саме тому в жодній країні (крім країн, шо розвиваються хіба шо) він не стане основним засобом платежів. А от як резерви центрального банку — чому б і ні? Я б хотів дожити до часу, коли НБУ буде говорити про «біткоїново-валютні запаси».
Поточний курс 200 єврів за біткоїн є спекулятивним, він ще буде збільшуватися або зменшуватися, а колись стабілізується, коли «very serious people» будуть тримати там частину своїх грошей.
Деякі країни (наприклад, Китай) вважають біткоїн загрозою своїй фінансовій системі та заборонили його. Інші країни (наприклад, Швеція — найбільш безготівкова країна світу) не тільки прийняли біткоїн, а вже готують проект директиви ЄУ про оподаткування тразакцій у біткоїні.
У Німеччині фінансовий регулятор BaFin прийняв таке рішення:
— біткоїн не є електронними грошима, бо немає нікого (компанії або особи), яка його випускає і гарантує можливість купити товари/послуги;
— біткоїн не є іноземною валютою і не є легальним засобом платежу, тому комерційне його використання потребує отримання дозволу;
— однак, розрахунок у біткоїнах є у світлі права ідентичним до бартеру, тому оплата за послуги біткоїнами є легальною і не потребує дозволу;
— добування біткоїнів не є фінансовою транзакцією та не потребує дозволу.
Іншими словами, оплата товарів і послуг у біткоїнах є легальною, однак продаж біткоїнів може потребувати ліцензії брокера. Зарплату у біткоїнах теж не можна платити.
Іншими словами, біткоїн з точки зору німецького права мало чим відрізняється від інших фінансових інструментів, будь то акції, ф’ючерси-хуючерси тощо.
— його вартість не прив’язана до жодного уряду. І хоча держави зараз набагато стабільніші, ніж колись, але локальних конфліктів усе ще дохуя, тому питання незалежної від центральних банків валюти все ще актуальне;
— обмежена емісія і складність добування призводять до неможливості його девальвації. Зараз за видобування платиться винагорода, але вона зменшується, тому після десь 2020 року кількість біткоїнів у світі лишиться сталою, а добуватися буде мало — так само із золотом.
Неможливість збільшити грошову масу це одночасно і мінус золота (через який від золотого стандарту відмовилися), саме тому в жодній країні (крім країн, шо розвиваються хіба шо) він не стане основним засобом платежів. А от як резерви центрального банку — чому б і ні? Я б хотів дожити до часу, коли НБУ буде говорити про «біткоїново-валютні запаси».
Поточний курс 200 єврів за біткоїн є спекулятивним, він ще буде збільшуватися або зменшуватися, а колись стабілізується, коли «very serious people» будуть тримати там частину своїх грошей.
Деякі країни (наприклад, Китай) вважають біткоїн загрозою своїй фінансовій системі та заборонили його. Інші країни (наприклад, Швеція — найбільш безготівкова країна світу) не тільки прийняли біткоїн, а вже готують проект директиви ЄУ про оподаткування тразакцій у біткоїні.
У Німеччині фінансовий регулятор BaFin прийняв таке рішення:
— біткоїн не є електронними грошима, бо немає нікого (компанії або особи), яка його випускає і гарантує можливість купити товари/послуги;
— біткоїн не є іноземною валютою і не є легальним засобом платежу, тому комерційне його використання потребує отримання дозволу;
— однак, розрахунок у біткоїнах є у світлі права ідентичним до бартеру, тому оплата за послуги біткоїнами є легальною і не потребує дозволу;
— добування біткоїнів не є фінансовою транзакцією та не потребує дозволу.
Іншими словами, оплата товарів і послуг у біткоїнах є легальною, однак продаж біткоїнів може потребувати ліцензії брокера. Зарплату у біткоїнах теж не можна платити.
Іншими словами, біткоїн з точки зору німецького права мало чим відрізняється від інших фінансових інструментів, будь то акції, ф’ючерси-хуючерси тощо.
