Vennbahn — залізниця-анклав

Є дуже багато у світі анклавів-ексклавів, але цей один з найцікавіших. Зазвичай анклавами є поселення, у окремих випадках — будинки чи поля, але чи ви бачили колись залізничну колію, яка є територією іншої країни, ніж та, по якій вона йде? Ще смішніше, шо ця колія частково розібрана й перетворена на велодоріжку. Хоча б заради цього треба відвідати німецькі міста Рьотґен та Моншау, через які проходить залізниця, що належить Бельгії:


Чому так сталося? В оригіналі прикордонний Схід Бельгії був Прусією, а залізнична лінія Аахен—Люксембурґ, яка юзалася переважно товарняками, проходила пруською територією. Уявіть собі Європу початку 20 століття. Тоді на чолі всіх країн стояли Владіміри Путіни, які абсолютно нездатні були домовлятися між собою про елементарні речі, а тому спілкувалися переважно мовою рушниць і танків. Так почалася Перша Світова війна, яку Німецька Імперія просрала, а внаслідок Версальської угоди прикордонний кусок Прусії (ми його ше відвідаємо) відійшов Бельгії. Таким чином, залізниця від тепер бельгійського Ойпена до Люксембурґа частково стала перетинати німецьку територію. А оскільки на чолі всіх європейських країн стояли Владіміри Путіни, бельгійці злякалися, шо німці будуть грабувати коровани, тобто потяги. І вибили для себе угоду, згідно з якою залізниця стала територією Бельгії:


Потім самі знаєте, шо сталося, і Адольф Гітла при першій можливості віджав прикордонні території разом із залізницею. Недовго, утім, Крим був «наш», і в 1945 році усе повернулося так, як було.

Однак, після війни настала автомобілізація, а залізниця перестала виконувати своє стратегічне значення. Остаточно рух потягів припинився у 1989 році, потім трохи їздили тут музейні паротяги, але і вони померли, а залізницю частково розібрали та перетворили на велодоріжку (шо дуже багато де сталося в Німеччині й не тільки).

Тепер Бельгії в принципі вже і нахуй не треба цей ексклав (ок, частково ексклав, бо з рештою країни він з’єднаний): навіть якби там і ходили потяги, вже є Унія, Шенґен і все таке, а Владімір Путін у Європі тепер тільки один і то далеко. Однак, зміна кордонів вимагає підписання нових угод, редагування мап, а це все і німцям, і бельгійцям робити впадло. Так і залишився цей курйоз, який я вам зараз покажу.

1. Рьотґен (Roetgen)
Як добре, шо в Німеччині вулиця, шо веде до вокзалу, називається завжди Вокзальною. Так легко знайти, де вокзал тут колись знаходився:


Колії уже нема, замість неї велодоріжка. А вокзал (чи то пак, станція) став кав’ярнею:


Він знаходиться у місці, де уже починається основна Бельгія:


Колію тут замінили на велодоріжку, але табличка з назвою станції залишилася. Табличка бельгійська, адже в Німеччині не користуються капсом:

Тут кордон ніяк не позначений, але велодоріжка і колишній перон є Бельгією, а все навколо них — Німеччина. За межами станції до Бельгії належить лише колія, нині велодоріжка.

На велодоріжки — суто бельгійські знаки:


Ідемо в інший бік, а тут зліва уже повноцінна Бельгія починається. Пропонують національну страву — картоплю фрі:


Знаки і дорожня розмітка — це те, шо вказує, шо це інша країна. У Бельгії стоп-лінію на перетині другорядної дороги з головною (головна тут — це велодоріжка) малюють трикутничками, а підвищення рівня дороги — ось такими смугами:


І дублювання знаку «дати дорогу» на дорозі — це теж суто бельгійська фіча, в Німеччині так не роблять:


Ось на цьому фото велодоріжка знову стає анклавом, з її обох боків — Німеччина, сама вона є Бельгією:


2. Концен
Це автомобільна дорога, половина якої належить Бельгії (і тому знову знак «дати дорогу» на ній), а залізниця-велодоріжка тут іде повноцінно по бельгійській території.

До речі, в Німеччині за містом 100 км/год обмеження, а в Бельгії 90. Таким чином, на половині дороги діяло б обмеження 100, а на другій половині — 90. Але ні, німці поставили на своєму боці знак 90 з табличкою «Бельгія».

Навіщо я тут зупинився? Зверніть увагу на квадратик німецької території. Шо там таке?


Тут велодоріжка і все, шо справа від неї — повноцінна Бельгія, зліва — повноцінна Німеччина:


А німецьким квадратиком виявилося... щире поле. Про те, що це Німеччина, нагадує знак «територія під охороною»:


Дерева і кущі з обох боків — це Бельгія, а поле між ними — Німеччина. Чому так? Треба знати місцеву історію...


3. Кальтергерберґ, Моншау
Кальтергерберґ, що є районом міста Моншау — це останнє німецьке місто, через яке проходить залізниця-анклав. Були й інші міста, але їх Бельгія потім віддала Німеччині (чи навпаки? я забув).




Читач нехай вгадає, де тут Бельгія, а де Німеччина:





Велодоріжка-анклав з бельгійським знаком, який каже, шо на ній можна їхати на коні:


Однак, через дорогу стоїть інший знак, який каже, шо на коні не можна їхати по велодоріжці, шо йде через Німеччину. Як так?


Місце, в якому закінчується анклавовість велодоріжки, бо за стовпчиками вже повноцінна Бельгія:


І саме тут починаються колії:


До 1998 року по колії все ще їздили музейні потяги, але потім і це закрилося. Зараз на місці колишнього вокзалу припаркований потяг, шо є рестораном:

Товарний вагон зчеплений з пасажирським не для краси: саме такими потяги тут колись і були, наполовину товарняки, наполовину пасажирські.



Колишній вокзал. Біля нього припаркована ше одна розвага — велосипеди-дрезини. Влітку можна покататися!




Вокзал колись виглядав так. Чому його знесли і замінили на будку (десь у 60-х), хз:


Далі — Бельгія:


А ми повертаємось назад до НРВ: