Іракліон ІІІ: один з найгірших аеропортів Європи

Аеропорт імені Нікоса Казанцакіса приймає щороку трохи менше від шести мільйонів пасажирів на рік. Уявіть собі, шо було б, якби в Борисполі (~8 мільйонів) був лише один термінал А, і ви складете уявлення про те, шо таке іракліонське летовище.

Це жопа. Черга на реєстрацію настільки густа, шо через неї неможливо пройти, треба реально вийти і зайти з іншого боку:




На контролі безпеки перевіряють талони на посадку перед входом, як у Німеччині. Тільки в Німеччині це роблять, шоб вже на металошукачах нікого не перевіряти, а тут перевіряють двічі: а раптом ти якимось чином зміг без талона дійти від одного контролю до іншого. Такий абсурд я зустрічав лише в Іспанії: все-таки коли в країні сонце хуярить цілий рік, люди сходять з глузду й придумують ідіотські правила.

Ніяких онлайнових чекінів немає, ясен перець: ну просто тобі Жуляни до ремонту, або Одеса (теж до ремонту).

Замість того, шоб «покращити» нинішнє летовище, критяни вирішили побудувати нове. По ходу, через кілька років цей аеропорт зачинять. Такі справи.

Гельветизми

Гельветизмами називаються слова, що:
— прийшли зі Швейцарії, але вживаються у всіх німецькомовних країнах;
— вживаються лише у Швецарії, тоді як у Австрії та Німеччині прийняті інші слова;
— вживаються лише у Швейцарії, Австрії та Баварії.

Гельветизми не слід плутати з діалектизмами, йдеться про слова, що вживаються у швейцарській стандартній німецькій (schweizer Hochdeutsch), яка вивчається у школах і є ligua-ю franca у всій німецькомовній Швейцарії.

Одним із найвідоміших у світі гельветизмів є слово «мюслі», що пишеться як Müsli, але у Швейцарії усталилося написання Müesli. Це слово є пестливою формою алеманського Mues, що означає «овочеве пюре». Цю страву придумав у 1900 році один швейцарський аптекар для пацієнтів свого санаторію.

Наведу іще кілька цікавих гельветизмів, повний список за посиланням, в дужках наведено німецько-німецький аналог слова:
der Coiffeur (Friseur) — перукар. Обидва слова французького походження, але швейцарський варіант також уживається у сучасній французькій мові;
die Ferien — у Німеччині та Австрії це слово позначає «канікули», тоді як відпустка то Urlaub. У Швейцарії нема такого розрізнення, відпустка теж називається канікулами;
der Autocar (Reisebus) — міжміський автобус далекого сполучення, туристичний автобус (типу Setra). У Польщі він називається Autokar, зненацька!
das Billett (Fahrkarte або Ticket) — квиток, як ви здогадалися.
der Automobilist (Autofahrer) — швейцарський варіант, на відміну від німецького, перекладу не потребує.
der Lenker (також австрійське і застаріле баварське)(Fahrer) — водій. В дослівному перекладі у Німеччині водія називають «їздун», а в Австрії та Швейцарії — «керманич». Це говорить про те, чим водій переважно займається у Альпах та в рівнинній частині Німеччини.
das Tram (Strassenbahn) — трамвай.
das Velo (Fahrrad) — велосипед.
die Sans papiers (Ausländer ohne gültige Papiere) — іноземець без документів.
der Advokat (Rechtsanwalt) — адвокат.

Іше німців повереджують, що слово Tschüss у Швейцарії є фамільярністю. Ну я це помітив у принципі. Я не розумію, як вони можуть жити без чюсіків?

Let бурління говен begin!

Президент Мюнхенського політеху оголосив про революційний для Німеччини крок: до 2020 року усі магістерські програми будуть переведені на англійську мову.  Це не є аж великою несподіванкою: баварські (і певно теж німецькі) поступово впроваджують англомовні маґістерки, а в самому мюнхенському політесі їх 30% (30 з 99).

Звичайно, гуманітарії уже здійняли галас про те, шо німецькій мові настає пиздець, але в політесі гуманітаріїв немає, а консервативні політики можуть тіки рвати пукани від злості, бо автономія університетів є недоторканна. Англійська мова у природничих та точних науках виконує ту саму функцію, що колись виконувала латина, от тільки на відміну від останньої, вимирання їй не загрожує: ніяка інша мова у найближчі 100-150 років не має шансів її замінити.

Чомусь, коли згадують Китай, забувають про Індію, де англійська є офіційною, і її знають всі освічені люди, а оскільки в Індії є 100500 мов, колоніальне минуле не викликало неприязні до англійської мови: для більшості людей і англійська, і хінді є однаково іноземними. Отже, станом на сьогодні англійська мова — це Велика Британія, Ірландія, Нова Зеландія, Австралія, Індія, США, Канада. З огляду на це Японія і Корея теж розмовляють із зовнішнім світом англійською.

Іще є Африка, яка наполовину говорить французькою, наполовину англійською, при чому баланс зміщується у бік англійської поступово. Коли Африка підніметься на ноги, вона буде говорити англійською, франкофонні країни будуть знати і французьку, і англійську.

Що залишилось? Арабськомовний світ із зовнішнім світом спілкується англійською (крім північної Африки, та — французькою), якогось надвисокого впливу, здатного змусити увесь світі вчити в’язь, у нього нема.

І Латинська Америка, що теж впливає на США — більшість неіспаномовних американців вчать іспанську як першу іноземну. У іспанської мови великий потенціал: вона ще простіша для вивчення, ніж англійська, цілий континент нею розмовляє, а невдовзі може і половина другого континенту буде. Однак за межами Америк перспектив у іспанської нема, тому із рештою світу спілкування продовжиться англійською.

У академічній спільноті англійська вже півстоліття майже використовується як lingua franca, і це не могло не призвести до зміни мови викладання. Англомовні магістерки вже давно є реальністю в Скандинавії та Нідерландах, тому тішить, шо Німеччина нарешті починає робити кроки у правильному напрямку. Франція, звісно, буде воювати до кінця, але думаю, шо теж здасться рано чи пізно.

Такі справи.