Планування бюджету подорожі: факти і міфи

Давно мав написати цей пост, отже, пишу у вигляді «FAQ». Питання я придумав сам, але можете задавати ще якісь у коментарях.

Скіки ти витратив під час останньої подорожі, ну приблизно?
Не маю жодного уявлення, і не хочу мати. Існує певний міф, що це знати навіщось потрібно. Мій досвід говорить про протилежне: я раніше рахував бюджети подорожей, прораховуючи все до копійки, і завжди в кінці виходило зовсім не те, шо я планував.

Дві історії, позитивна і негативна: під час подорожі до Нідерландів я загубив 60 єврів. У вигляді квитків для мене і моїх друзів. Тому довелось купити нові квитки на цю ж суму, і весь прорахований до копійки бюджет пішов по пизді. Це була остання поїздка, коли я планував бюджет. Я повернувся, і на моєму рахунку лишилося 200 злотих (~400 грн), на які треба було прожити майже місяць.

Через два місяці після цього мені тре було їхати в Португалію. Грошей на рахунку було вже більше, але теж було туго. Я не мав зеленого поняття, на шо я буду жити по поверненню, а також на шо жити 1 день у Парижі, де в мене був транзит. І тут мені дають чек на 500 єврів. Весь бюджет пішов по пизді, хоч у цьому випадку я не був цим засмучений :)

Але все одно є максимальна сума, яку ти можеш дозволити собі?
Є мінімальна сума, яка повинна лишитися на моєму рахунку по поверненню. Зараз я маю трохи заощаджень, тому це радше певна психологічна межа, нижче якої стан рахунку не має права зменшитися. У ті часи, коли заощаджень у мене було мало, а жив я від зарплати до зарплати, ця мінімальна сума мала бути достатньою, щоб до наступної зарплати дожити без боргів.

Кредитна картка ще дозволяє безвідсотково витрачати майбутню зарплату трохи раніше, ніж вона прийде, але це питання двох-трьох тижнів (між погашенням балансу кредитки та надходженням нової зарплатні).

То як ти контролюєш, шоб ця мінімальна сума збереглася?
Я перевіряю баланс свого рахунку щодня або найрідше — раз на три дні і можу бачити швидкість зменшення грошей на ньому, відповідним чином я і коригую свої витрати: якщо гроші витрачаються зашвидко, я переходжу в режим економії, якщо заповільно, то можу собі дозволити «шикануть» іноді. Знати, скільки я витратив, абсолютно для цього непотрібно: я так само і поточні свої витрати контролюю, коли просто мешкаю.

Крім того, я користуюся тим фактом, шо мешкаю у дорогій країні: мало насправді місць, де сильно все дорожче, ніж у Німеччині, тому я можу дозволити собі вести приблизно той самий спосіб життя, до якого я звик. Власне, напрягатися щодо цін доводиться лише у Швейцарії та Скандинавії: там все сильно дорожче, ніж у решті Західної Європи.

Тобто, все зводиться до досвіду подорожей?
Ну, в принципі так: досвід дозволяє приймати рішення, які призведуть до бажаної швидкості зменшення грошей. В одних країнах я харчуюся у рестораціях тричі на день, в інших обмежуюсь канапками і фастфудом. Основна стаття витрат це житло, я завжди бронюю за день до прибуття, тобто по ходу подорожі.

Я належу до тих людей, яким абсолютно похуй, де ночувати, головне, шоб була гаряча вода та інтернет, ну тільки я старий вже для mixed dorm (крім випадків, коли всю кімнату займають друзі). Основних критеріїв для мене два: ціна та географічне розташування. Якщо гроші зменшуються з бажаною швидкістю, я забронюю готель подорожче, але який знаходиться там, де мені треба (наприклад, на летовищі), якщо ні — тоді буду шукати в менш зручному місці, але дешевше.

А якщо виникають незаплановані витрати?
Це ще одна причина, чому бюджет нахуй не потрібен: статися може будь-що, всі витрати передбачити неможливо. Взагалі чим подорож відрізняється від звичайного життя, крім більших витрат?
— неповним доступом до всіх своїх грошей та інших ресурсів;
— недоступністю зовнішніх ресурсів (допомога друзів і знайомих тощо).

Якщо вас пограбують там, де ви мешкаєте, ви дзвоните людині, якій ви довіряєте, вона вас забирає, відвозить додому, при потребі позичає грошей. Якщо це станеться на іншому континенті, що ви будете робити? От, власне, на це питання треба мати відповідь, а не рахувати, скільки ви плануєте витратити.

Western Union?
Ну наприклад. Чим менше у вас своїх власних ресурсів, тим більша ймовірність, що вам доведеться залучити зовнішні ресурси. Наприклад, друзів, які надішлють гроші при нагальній потребі. Корисно в цьому випадку когось попередити перед поїздкою і прохати перевіряти пошту хоча б двічі на день.

PayPal корисно мати, щоб позичити гроші у тій країні, де ви подорожуєте, віддавши їх цій людині відразу.

Що ще важливо?
— доступ до всіх онлайнових рахунків. Навіть якщо у вас не лишиться ніяких платіжних карток ви все одно зможете, наприклад, купити авіаквиток у агрегаторі з вашої країни, який приймає оплату банківським переказом.
— більше, ніж один банківський рахунок і більше, ніж одна платіжна картка. Добре мати двох різних систем, Visa/MasterCard або хоча б Maestro/MasterCard, а також хоч один рахунок, не прив’язаний до жодної картки.
— якщо ваша платіжна картка є кредитною (тобто не prepaid), подбайте про низький кредитний ліміт. Ліпше мати дві картки з лімітом у 1000 єврів кожна, ніж одну картку з лімітом 2000 єврів. Завжди розраховуйте, шо ви будете робити, коли злодій зможе використати весь кредитний ліміт вашої картки.

Не тримати всі платіжні картки в одному гаманці, інакше користь з того буде нульова, це раз. Хоча б одна платіжна картка має знаходитися у недоступному для потенційних злодіїв чи крадіїв місці. Так, навіть у Швейцарії.

Також подумайте, шо ви будете робити, якщо сім-картка, до якої прив’язаний ваш онлайновий банкінг, не зможе під’єднатися до роумінгу. В цьому випадку ви не зможете робити банківських переказів.

А якщо там, куди я їду, не крадуть. Ну точно не вкрадуть картку
Це зовсім не означає, що параноїдальна система захисту вашого банку її не заблокує у найвідповідальніший момент. Тому, якщо ви з якихось причин не хочете або не можете мати дві платіжні картки, візьміть трохи готівки. Хоча б стільки, скільки знадобиться, поки ви телефонуватимете до вашого банку і питатимете, чи не охуїли вони.

Один з варіантів заспокоїти параноїдальну систему банку це зняти гроші в банкоматі летовища прильоту. Утім, не варіант, якщо за це беруть комісію. Колись я облетів навколо світу, сплачуючи карткою у Ісландії, США та Китаї, але от саме в Дубаї, де в мене був стоповер по дорозі додому, при спробі розрахуватися виникла відмова. Друга картка врятувала ситуацію.

А я подорожую з друзями
Подорож групою зменшує фінансові ризики, так, бо і платіжні картки в цьому випадку фізично в різних місцях зберігаються, і в разі чого допомогти можна один одному фінансово. Однак, від обов’язку ставитися до ваших фінансів відповідально це не звільняє: пам’ятайте, шо ваші друзі не мільйонери і мають дбати в першу чергу про себе, тому ви маєте зробити максимум зусиль, щоб не стати для них тягарем.

Коротше кажучи, мати дві платіжні картки (або одну картку і готівку) треба незалежно від того, подорожуєте ви самі чи з групою.

Чи можна фінансові ризики застрахувати?
І так, і ні. По-перше, слід пам’ятати про франшизу. По-друге, уважно прочитати контракт і знати, що не входить у страхування (це знати важливіше, ніж що входить). По-третє, поцікавитися, як відбувається розрахунок: дуже часто вам спершу треба сплатити все самостійно, а потім страхова компанія все компенсує. Або не компенсує, і вам доведеться з нею судитися.

У випадку медичного страхування зазвичай так є до певної суми, а вище певної страхова платить самостійно. В будь-якому випадку розраховуйте на те, що певну суму з трьома нулями вам на якийсь час треба дістати, поки ця вся бюрократія триватиме.

Застрахувати можна і, наприклад, запізнення на літак, якщо у вас транатлантичний рейс, це актуально. Але, знову ж таки, розраховуйте на те, що ви спершу купите новий квиток, а потім його вам компенсують. Коротше, страхування ризиків це добре, але ніяк не позбавить вас необхідності незапланованих витрат та пошуку ресурсів, якщо є потреба.

То шо ти мені пургу несеш? Як я маю 200 єврів на рахунку, то мені треба знати, зможу я на Канари на тиждень поїхати, чи нє? То для цього треба бюджет!
Ну ось бачите, ви хочете дізнатися, чи зможете собі дозволити цю поїздку, це правильне і сенсовне питання. А це зовсім не то само, шо «скільки треба грошей, щоб туди з’їздити?», хоча воно так і здається.

Оскільки я там не був, і мені ліньки гуглити ціни на житло, дозволю собі дати відповідь: з цією сумою на Канарські острови не варто їхати, хіба шо ви дуже хочете і готові до пошуку ресурсів на незаплановані витрати: цих грошей вистачить на найдешевше житло, їжу, проїзд.

Якщо ви зможете дозволити собі трохи більше, ніж найдешевше житло, їхати можна без питань: в разі надзвичайної ситуації ви завжди зможете обійтися власними ресурсами, хоча б зекономивши на житлі та їжі. Існує також і безкоштовна можливість переночувати — Couch Surfing. Але не скрізь він доступний, тому слід погуглити, якщо збираєтесь юзати цю можливість.

У ті часи, коли я їздив із мінімумом грошей, у мене був єдиний «бекап» — це гроші, виділені на проїзд. Я планував перейти на автостоп, якщо з грошима стане зовсім туго. На іншому континенті такої опції немає, хоч я читав історії людей, які подорожували без грошей по Південній Америці, використовуючи автостоп та підробляючи по ходу діла. Це вимагає специфічних навичок, я би радше так не міг подорожувати.

Сука, складно. Буду юзати турфірму
У багатьох людей, що подорожують самі, є якийсь снобізм з приводу того, що вони змогли самі купити квитки на літак та забронювати готель. Я особисто не люблю і ніколи не купую тури, але мені теж чужий цей снобізм: я не бачу, чим тут можна пишатися.

Турфірма — хороший спосіб мінімізувати ризики, особливо якщо ви купуєте тільки літак, проїзд до готелю і, власне, сам готель. В цьому випадку ви маєте свободу дій, але заразом застраховані від можливої фінансової біди. Власне, багато є сайтів, які пропонують тільки це і розраховані саме на індивідуальних туристів, шо хотять застрахуватися, взяти той же Orbitz.

Nein