Ґренобль (Grenoble)

Ґренобль знаходиться у французьких Альпах, буквально в 100 км від найвищої гори Монблан. Він є столицею департаменту Ізер, що входить до регіону Рона-Альпи:


Він міг би бути туристичним курортним містечком, але з кінця 50-х років тут почали селитися науковці та інженери, який заїбав Париж, його смог, пробки і густа забудова. У 1955 році тут з’явився центр ядерних досліджень Centre d'études nucléaires de Grenoble, у 1977 — Інститут Лауе-Ланжевена для досліджень методом нейтронного розсіювання, у 1988 — Європейський синхротрон (European Synchrotron Radiation Facility), що фінансується 20-ма країнами. У 1974 році до фізиків долучилися молекулярні біологи, яких теж заїбав Париж, і вони зробили у Ґреноблі один з центрів EMBL (European Molecular Biology Laboratory). Так 160-тисячний Ґренобль перетворився на один з найбільш впливових наукових центрів не тільки Франції, а й усієї Європи. Звідси 130 км прямим автобаном до Женеви, де знаходиться ще один відомий європейський центр ЦЕРН.


Велика кількість мізків теж притягнула фірми: сюди прийшли Hewlett-Packard, Caterpillar i Schneider Electric: безробіття у Ґренобльській агломерації найнижче у Франції після Парижа.

Науковість дуже погано вплинула на місцеву архітектуру: колись в Європі бетон вважався модним матеріалом, і з того часу набудували багато експериментальної гівноархітектури. Якби не Альпи, можна було б подумати, що ти у Норільську чи Кривому Розі:




Фанати ідей Льо Корбуз’є теж накреативили тут будинків, хоч місцями вийшло навіть симпатично:




Хоча не можна сказати, шо вся архітектура аж настільки погана. Є і добрі будинки:




Символом же міста є інженерна споруда — канатна дорога «Бульбашки» (Les Bulles):


Збудована 1934 року. Зверніть увагу, шо на відміну від сучасних кабінок, крісла знаходяться у центрі, шоб зручно було роздивлятися краєвиди (а канатка пролітає просто над річкою). А тепер уїбіть з ноги того, хто вважає, що всі придумані раніше дизайнерські рішення по дефолту хуйові і застарілі:


Так це виглядає вдень (фото з Вікіпедії):


Згори видно вулицю, яку називають найдовшою в Європі. Або найдовшою пішохідною в Європі, я точно не вкурив:


В кожному разі у Ґреноблі вона точно найдовша і виділяється на його мапі.

Депресивний пейзаж:


Іноді складається враження, що науковці не витримали альпійської краси і розбавили її гівном.

SEPA

Євро — це не тільки однакові папірці й монети, це в першу чергу SEPA — Єдина зона платежів у єврах, яка дозволяє здійснювати безготівкові платежі у межах Європи так само швидко і дешево, як у межах одієї країни. Ця система діє з 2008 року, а в серпні 2014 має повністю замінити національні системи платежів. У Німеччині SEPA використовується з 2009 року, але лише для переказів за кордон, всередині країни використовується власна система, якої скоро не стане.

Основний мінус: у мене 7 цифр в номері рахунку і 8 цифр у коді банку, я їх знаю на пам’ять. Тепер доведеться використовувати 34-цифровий IBAN, в який вбудований номер рахунку, код банку і контрольна сума. Запам’ятати це буде неможливо. Іше до 2016 року доведеться юзати BIC, який насправді нахуй не потрібен, але як бекап і його доведеться (не)пам’ятати.

update: BIC зараз потрібен тільки для переказів за кордон.

Плюси:
— такий охуєнний інструмент як «пряме дебетування» (дозвіл конторі регулярно стягувати з тебе гроші замість того, шо отримувати рахунки і сплачувати їх щомісяця, як дебіл) буде доступний тепер у всій Єврозоні, в т.ч. для міжнародних платежів.
— банкстери не можуть брати дикі гроші за міжнародні платежі: переказ SEPA має коштувати однаково і в межах країни, і за кордон. Де факто це означає безкоштовно, бо більшість банків за національні платежі грошей не беруть, а я ше пам’ятаю, як польський банк взяв у мене 60 злотих за переказ у Німеччину (~15 єврів на той час).
— і, нарешті, час «доїзду» грошей обмежиться однією добою. Ви тут спитаєте, а схуялі банківські перекази не миттєві в 21 столітті? Я не знаю відповіді на це питання, знаю лише, шо це якось пов’язано з функціонуванням фінансової системи як такої, вона має гарантувати, що при переказі 20 єврів ці гроші справді перейшли від однієї людини до іншої, а не лишились у першої і з повітря виникли в другої. У Paypal/Western Union і т.п. магія полягає в тому, що платежі там маленькі, а в системи є певна кількість вільних грошей, які видаються отримувачу миттєво, лишаючи довгий процес перекачування грошової маси за лаштунками.

Швейцарія, Норвегія, Польща, Британія та інші країни, які пишаються своєю фінансовою незалежністю, бо «не роблять те, шо кажуть бюрократи з Брюсселю» приєдналися до SEPA, як оси до меду: ну не гівно-SWIFT же їм юзати кінець кінцем. А SEPA підтримує платежі тільки у єврах, тому для всіх міжнародних платежів у межах Європи (в т.ч. не з/до Єврозони) вони юзають цю валюту, а не якусь іншу.

Негативний роумінг

Кілька днів тому Європейський парламент постановив ліквідувати роумінг в Унії* до кінця 2015 року. Сьогодні мій оператор надсилає мені есемеску з новими тарифами в унійному роумінгу, що почнуть діяти з 10 квітня. Переглянув я ці тарифи і побачив, що для мене роумінг закінчився де факто: плати за вхідні дзвінки більше не буде.

Понадто, смски в роумінгу на 2 центи дешевше, ніж вдома, а інтернет — на 1 цент дешевше (а буквально тиждень тому був удвічі дорожче, шоб ви розуміли). Це виходить, шо роумінг тепер буде негативний, цікаво.

*Європейське регулювання роумінгу діє також на Норвегію, Швейцарію, Ісландію і Ліхтенштейн, шоб ви не сумнівались.