![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Німеччина — одна з небагатьох країн світу, де на вході/виході з метра чи електрички немає турнікетів. Це не тільки тому, шо німці законослухняні, і їм довіряють, а й бо позбавляти людину волі і обмежувати свободу її пересування заборонено.
Ходять легенди, що за несплату проїзду можна потрапити в тюрму. І справді, у кримінальному кодексі є стаття §265а, що визнає свідому несплату проїзду злочином:
«
Хто користується автоматом, публічною телекомунікаційною мережею, засобом громадського транспорту або відвідує подію чи установу шахрайським способом з метою уникнення оплати, карається позбавленням волі на термін до року або штрафом, крім випадку, коли цей вчинок вже карається більш суворим покаранням.
»
Отже, щоб сісти в тюрму за несплату проїзду, треба зробити це свідомо. Транспортна компанія повинна довести, що ви:
— не забули проїзний вдома;
— не не розібралися у тарифній системі, купивши квиток на неправильну кількість зон або пільговий квиток замість повного;
— не загубили квиток по дорозі від квиткового автомату до місця, де вас спіймали контролери;
— (СНД варіант) не не знали, що в трамваї чи автобусі нема кондуктора;
— просто забули купити новий проїзний, а сьогодні перше число — улюблений час облави німецьких контролерів.
Усі перераховані випадки не є свідомою несплатою проїзду і не караються за статтею 265а. Транспортна компанія в цьому випадку просить вас сплатити «додаткову оплату», яка раніше була 40 єврів, а зараз, здається, 60. Її часто називають штрафом, але це не штраф у юридичному сенсі: ваша справа не передається мєнтам чи суду, ці гроші стягуються компанією напряму.
Контролери
мають право вас затримати, але не більше, ніж потрібно для того, щоб переписати дані з ваших документів та виписати вам квитанцію. Якщо у вас немає документів, тут контролер може або записати дані з ваших слів. Не треба срати цеглинами, покажіть шось, шо доведе, шо ви це ви — наприклад, платіжні картки. Якщо контролер не вірить вам на слово (має право), він викликає поліцію, завдання якої — встановити вашу особу. Поліція може пробити ім’я та адресу, яке ви назвали, по базі і перевірити, чи така особа існує. В деяких штатах мєнти не мають чомусь дівайсів для перевірки даних просто на вулиці, а тому заберуть вас до відділку, де знаходиться комп’ютер, під’єднаний до інтернету. Я бачив ролик, де одна іноземна студентка кричала так, наче її убивають: не треба цього робити, вас ніхто закривати у відділку не збирається, справді. Слід також мати на увазі, шо хоч тут і не Америка, при перевищенні певного ліміту того, шо називається «самооборона», тутешні мєнти теж можуть відкрити вогонь, і їм нічого за це не буде. Ну як нічого, газети напевно напишуть, і розслідування якесь буде, може навіть звільненням/посадкою закінчиться, але напевно прострелений живіт того не дуже вартує, правда? Боротися з поліцейським насиллям можна і треба, але — не в цьому випадку.
Що буде, якщо не сплатити цю «підвищену оплату» і полетіти додому, в Копенгаґен?
Я дуже не раджу цього робити: ваш борг нікуди не зникне, а буде зростати в геометричній прогресії. Коли діло дійде до судового наказу, він зросте з початкових 40 єврів до 600-800. Суд може заарештувати ваші рахунки і майно в Німеччини. Немає у вас цього? А ще він може заарештувати вас, по прильоті в країну. Навіть у цьому випадку в тюрму вас не посадять, якщо ви негайно сплатите цей борг (у розмірі 600 єврів). Якщо грошей у вас нема, тоді альтернатива — тюрма, я не знаю, які там тарифи, ну коротше кожен місяць — скількись там єврів списується. У газетах писали про німецького пенсіонера, який завжди так сплачував всі штрафи: «А шо, в тюрмі добре годують».
Шо якщо ви забули вдома проїзний, а вас спіймали контролери?
Проїзні в Німеччині бувають анонімні та іменні. Іменні часто трохи дешевші, бо їх може використовувати тіки одна людина. Іменні проїзні можна забути вдома, а потім показати в офісі транспортної компанії: в цьому випадку з вас візьмуть «адміністративну оплату» 7-10 єврів, а «підвищену оплату» 40 єврів анулюють. Анонімний проїзний вдома забути не можна: вважається, що ви могли дати його комусь, а самі поїхати безкоштовно у сподіванні, шо штраф вам пробачать. Якщо ви забули вдома анонімний проїзний, треба сплатити підвищену оплату у повному розмірі.
Стоп: 40 єврів це ж якраз проїзний на місяць. То нашо його купувати, якщо контролери все одно бувають рідше, ніж раз на місяць?
Ось тут і працює стаття 265а, про яку я писав на початку. Хоч в Німеччині не прецедентне право, суди все одно враховують рішення інших судів, тому існує неписане правило, що попастися контролерам можна не більше, ніж три рази за два роки.
Після третього разу транспортна компанія зв’язується з мєнтами, які заводять справу за §265а: вважається, що ви не могли тричі «помилитися» за такий короткий період, суди зазвичай приймають це як доказ, що ви уникали сплати проїзду свідомо.
В тюрму і в цьому випадку не посадять, якщо у вас є дохід або кошти на рахунку: суд призначить вам штраф залежно від вашого доходу. Пам’ятає, я писав про іспанських мракобісів, шо штрафують на півмільйона за протести біля урядових будівель? В Німеччині такого булшіту немає, бо спершу німці порахують, скіки у вас взагалі грошей є, а потім вирішать, скіки вам треба сплатити штрафу, шоб більше бажання повторити порушення не виникло ніколи. У кримінальному кодексі конкретних чисел немає, є просто слово «штраф», а скіки це — вирішить суд. Я тут нагуглив випадок людини, яку оштрафували на 20 денних доходів (Tagessätze), тобто майже на всю зарплату.
Якщо з вас взяти нічого,
тоді вас можуть посадити на кілька місяців у тюрму, так.
Судимості в цьому випадку не виникає (а при влаштуванні на будь-яку роботу довідка про несудимість вимагається), за німецькими законами вона настає від 1 року тюрми, але ймовірність, шо суд посадить саме на рік близька до нуля.
Вікіпедія пише, що крім штрафу/тюрми суд може ще призначити Hausverbot — заборону входити на територію транспортної компанії, зокрема заборону користуватися її транспортом. Це уже серйозніше, бо за порушення можна і на 5 років посидіти, але таке покарання надається лише у випадку повторення кримінального провадження (тобто, три рази попався — став перед судом, потім ше раз три рази попався).
Блять, як страшно. А якщо автомат зламався, то їхати не можна?
Можна, звісно. Запишіть серійний номер цього автомату і назву станції, після чого повідомте контролерам, що автомат зламаний і подайте його номер. Контролери у потязі (не S-Bahn, у міжміському) продадуть вам квиток без додаткової оплати. У міському транспорті (U-Bahn, S-Bahn) ви можете безкоштовно доїхати до найближчого місця, де є автомат або каса, і там купити квиток. У автобусі чи трамваї зазвичай ви можете купити квиток у водія, якщо ні, то так само до наступного автомата можете їхати.
Аеропорт Шьонефельд у Берліні в зоні C, а одна станція перед ним у зоні B. Нічого ж не буде, якщо я куплю квиток на зону B, шо мені за одну станцію переплачувати? А контролерам скажу, шо переплутав.
Вітаю, ви будете п’ятсот тисяч першим туристом, що вирішив так зробити і був спійманим контролерами. Місцеві кажуть перше спасибі за ваш щедрий внесок у бюджет міста та друге спасибі за відволікання контролерів від інших маршрутів.
А якщо я не встигаю купити квиток, спізнююсь на потяг?
Квитки на потяги далекого сполучення IC/ICE (білого кольору) квиток можна купити у потязі за дещо підвищеною ціною (десь +10 єврів), у контролера. На регіональний і міський транспорт як правило в потязі квиток купити не можна, крім випадку, коли в самому потязі є автомат. Зазвичай таке є у альтернативних залізниць (не DB). Якщо на потязі написано «Zugang nur mit gultigem Fahrausweis» або шось схоже на це, то заходити в цей потяг без квитка не можна.
У метрополітені теж звертайте увагу на цей напис: зазвичай він вказує лінію, яку без квитка не можна перетинати.
Чи можна уникнути штрафу, зігравши «тупого туриста»?
Як правило — ні. Утім, є винятки: я чув, шо у Дрездені з ненімецькомовних туристів беруть тільки 10 єврів «підвищеної оплати». Але це справді виняток, більше так ніде не роблять.
Мій досвід у цьому ділі теж існує: я двічі купував Баварський квиток і забував, шо він у будні діє з 9 ранку. Але обидва рази це було у потязі, де є квитковий автомат, і контролер просто прохав купити там квиток. Якби це був дойчебанівський потяг (там автоматів не буває), я б уже був на волосину від кримінального провадження, ггг :)
Ходять легенди, що за несплату проїзду можна потрапити в тюрму. І справді, у кримінальному кодексі є стаття §265а, що визнає свідому несплату проїзду злочином:
«
Хто користується автоматом, публічною телекомунікаційною мережею, засобом громадського транспорту або відвідує подію чи установу шахрайським способом з метою уникнення оплати, карається позбавленням волі на термін до року або штрафом, крім випадку, коли цей вчинок вже карається більш суворим покаранням.
»
Отже, щоб сісти в тюрму за несплату проїзду, треба зробити це свідомо. Транспортна компанія повинна довести, що ви:
— не забули проїзний вдома;
— не не розібралися у тарифній системі, купивши квиток на неправильну кількість зон або пільговий квиток замість повного;
— не загубили квиток по дорозі від квиткового автомату до місця, де вас спіймали контролери;
— (СНД варіант) не не знали, що в трамваї чи автобусі нема кондуктора;
— просто забули купити новий проїзний, а сьогодні перше число — улюблений час облави німецьких контролерів.
Усі перераховані випадки не є свідомою несплатою проїзду і не караються за статтею 265а. Транспортна компанія в цьому випадку просить вас сплатити «додаткову оплату», яка раніше була 40 єврів, а зараз, здається, 60. Її часто називають штрафом, але це не штраф у юридичному сенсі: ваша справа не передається мєнтам чи суду, ці гроші стягуються компанією напряму.
Контролери
мають право вас затримати, але не більше, ніж потрібно для того, щоб переписати дані з ваших документів та виписати вам квитанцію. Якщо у вас немає документів, тут контролер може або записати дані з ваших слів. Не треба срати цеглинами, покажіть шось, шо доведе, шо ви це ви — наприклад, платіжні картки. Якщо контролер не вірить вам на слово (має право), він викликає поліцію, завдання якої — встановити вашу особу. Поліція може пробити ім’я та адресу, яке ви назвали, по базі і перевірити, чи така особа існує. В деяких штатах мєнти не мають чомусь дівайсів для перевірки даних просто на вулиці, а тому заберуть вас до відділку, де знаходиться комп’ютер, під’єднаний до інтернету. Я бачив ролик, де одна іноземна студентка кричала так, наче її убивають: не треба цього робити, вас ніхто закривати у відділку не збирається, справді. Слід також мати на увазі, шо хоч тут і не Америка, при перевищенні певного ліміту того, шо називається «самооборона», тутешні мєнти теж можуть відкрити вогонь, і їм нічого за це не буде. Ну як нічого, газети напевно напишуть, і розслідування якесь буде, може навіть звільненням/посадкою закінчиться, але напевно прострелений живіт того не дуже вартує, правда? Боротися з поліцейським насиллям можна і треба, але — не в цьому випадку.
Що буде, якщо не сплатити цю «підвищену оплату» і полетіти додому, в Копенгаґен?
Я дуже не раджу цього робити: ваш борг нікуди не зникне, а буде зростати в геометричній прогресії. Коли діло дійде до судового наказу, він зросте з початкових 40 єврів до 600-800. Суд може заарештувати ваші рахунки і майно в Німеччини. Немає у вас цього? А ще він може заарештувати вас, по прильоті в країну. Навіть у цьому випадку в тюрму вас не посадять, якщо ви негайно сплатите цей борг (у розмірі 600 єврів). Якщо грошей у вас нема, тоді альтернатива — тюрма, я не знаю, які там тарифи, ну коротше кожен місяць — скількись там єврів списується. У газетах писали про німецького пенсіонера, який завжди так сплачував всі штрафи: «А шо, в тюрмі добре годують».
Шо якщо ви забули вдома проїзний, а вас спіймали контролери?
Проїзні в Німеччині бувають анонімні та іменні. Іменні часто трохи дешевші, бо їх може використовувати тіки одна людина. Іменні проїзні можна забути вдома, а потім показати в офісі транспортної компанії: в цьому випадку з вас візьмуть «адміністративну оплату» 7-10 єврів, а «підвищену оплату» 40 єврів анулюють. Анонімний проїзний вдома забути не можна: вважається, що ви могли дати його комусь, а самі поїхати безкоштовно у сподіванні, шо штраф вам пробачать. Якщо ви забули вдома анонімний проїзний, треба сплатити підвищену оплату у повному розмірі.
Стоп: 40 єврів це ж якраз проїзний на місяць. То нашо його купувати, якщо контролери все одно бувають рідше, ніж раз на місяць?
Ось тут і працює стаття 265а, про яку я писав на початку. Хоч в Німеччині не прецедентне право, суди все одно враховують рішення інших судів, тому існує неписане правило, що попастися контролерам можна не більше, ніж три рази за два роки.
Після третього разу транспортна компанія зв’язується з мєнтами, які заводять справу за §265а: вважається, що ви не могли тричі «помилитися» за такий короткий період, суди зазвичай приймають це як доказ, що ви уникали сплати проїзду свідомо.
В тюрму і в цьому випадку не посадять, якщо у вас є дохід або кошти на рахунку: суд призначить вам штраф залежно від вашого доходу. Пам’ятає, я писав про іспанських мракобісів, шо штрафують на півмільйона за протести біля урядових будівель? В Німеччині такого булшіту немає, бо спершу німці порахують, скіки у вас взагалі грошей є, а потім вирішать, скіки вам треба сплатити штрафу, шоб більше бажання повторити порушення не виникло ніколи. У кримінальному кодексі конкретних чисел немає, є просто слово «штраф», а скіки це — вирішить суд. Я тут нагуглив випадок людини, яку оштрафували на 20 денних доходів (Tagessätze), тобто майже на всю зарплату.
Якщо з вас взяти нічого,
тоді вас можуть посадити на кілька місяців у тюрму, так.
Судимості в цьому випадку не виникає (а при влаштуванні на будь-яку роботу довідка про несудимість вимагається), за німецькими законами вона настає від 1 року тюрми, але ймовірність, шо суд посадить саме на рік близька до нуля.
Вікіпедія пише, що крім штрафу/тюрми суд може ще призначити Hausverbot — заборону входити на територію транспортної компанії, зокрема заборону користуватися її транспортом. Це уже серйозніше, бо за порушення можна і на 5 років посидіти, але таке покарання надається лише у випадку повторення кримінального провадження (тобто, три рази попався — став перед судом, потім ше раз три рази попався).
Блять, як страшно. А якщо автомат зламався, то їхати не можна?
Можна, звісно. Запишіть серійний номер цього автомату і назву станції, після чого повідомте контролерам, що автомат зламаний і подайте його номер. Контролери у потязі (не S-Bahn, у міжміському) продадуть вам квиток без додаткової оплати. У міському транспорті (U-Bahn, S-Bahn) ви можете безкоштовно доїхати до найближчого місця, де є автомат або каса, і там купити квиток. У автобусі чи трамваї зазвичай ви можете купити квиток у водія, якщо ні, то так само до наступного автомата можете їхати.
Аеропорт Шьонефельд у Берліні в зоні C, а одна станція перед ним у зоні B. Нічого ж не буде, якщо я куплю квиток на зону B, шо мені за одну станцію переплачувати? А контролерам скажу, шо переплутав.
Вітаю, ви будете п’ятсот тисяч першим туристом, що вирішив так зробити і був спійманим контролерами. Місцеві кажуть перше спасибі за ваш щедрий внесок у бюджет міста та друге спасибі за відволікання контролерів від інших маршрутів.
А якщо я не встигаю купити квиток, спізнююсь на потяг?
Квитки на потяги далекого сполучення IC/ICE (білого кольору) квиток можна купити у потязі за дещо підвищеною ціною (десь +10 єврів), у контролера. На регіональний і міський транспорт як правило в потязі квиток купити не можна, крім випадку, коли в самому потязі є автомат. Зазвичай таке є у альтернативних залізниць (не DB). Якщо на потязі написано «Zugang nur mit gultigem Fahrausweis» або шось схоже на це, то заходити в цей потяг без квитка не можна.
У метрополітені теж звертайте увагу на цей напис: зазвичай він вказує лінію, яку без квитка не можна перетинати.
Чи можна уникнути штрафу, зігравши «тупого туриста»?
Як правило — ні. Утім, є винятки: я чув, шо у Дрездені з ненімецькомовних туристів беруть тільки 10 єврів «підвищеної оплати». Але це справді виняток, більше так ніде не роблять.
Мій досвід у цьому ділі теж існує: я двічі купував Баварський квиток і забував, шо він у будні діє з 9 ранку. Але обидва рази це було у потязі, де є квитковий автомат, і контролер просто прохав купити там квиток. Якби це був дойчебанівський потяг (там автоматів не буває), я б уже був на волосину від кримінального провадження, ггг :)
