Ґрефенберґ (Gräfenberg)

Ґрефенберґ знаходиться у верхньофранконському краї Форххайм, 16 км на схід від Форххайма та 25 км на півночі від Нюрнберґа (мені ліньки вставляти мапу, пардон). Його залізнична станція є кінцевою Ґрефенберзької залізниці, про яку я розповім згодом.


Слово «берґ» у назві міста ніби натякає на те, що воно знаходиться на схилах. Це трапляється часто, однак цікаво, шо і автостанція, і залізнична знаходяться внизу гори, тоді як усе місто — на вершині:


Навіть не знаю, шо ліпше: зрання радісно спускатися додолу чи увечері стомлено підніматися нагору, чи навпаки?

Це типове франконське містечко:


Від міського муру лишилася лише брама, але густа забудова навколо дає враження, що мур нікуди не дівся:


Люблю я такі хати:




Провулок Цвинтарний:


Якщо у вас є сумніви, чи впишеться ваш моторизований транспортний засіб у цю вузьку вуличку, то ось повісили знак:


А хто таки спробує поїхати далі на своєму смарті, скутері чи велосипеді, того очікує сувора кара. Ні, не штраф. Сходи.

Про не завжди розумних людей

Бельгійський фізик частинок і популяризатор науки у російськомовному просторі Игорь Иванов зненацька написав пост про Крим. Цікаво там не те, що він адекватно бачить ситуацію: адекватних людей є багато, попри протилежне враження,, цікава там його оцінка, як освіта у галузі точних наук впливає на спосіб мислення:
«
Через рассказы о физике я стараюсь прививать взвешенный и разумный способ мышления. Это, например, умение отделять мнения от фактов, способность критически относиться к утверждениям и заголовкам сообщений, понимание опасности смещения акцентов или неточного пересказа, умение минимально оценивать числа, способность задавать вопросы и разделять их на важные и второстепенные, понимание, как выводы цепляются друг за друга, что такое доказательная база, как данные можно анализировать, — и многое другое. Все эти качества можно развивать и иными способами, но удобнее всего использовать для этого естественное любопыство об устройстве природы, которое сохранилось у многих людей.
»

І справді, фізика з дитинства вчать не визнавати жодних авторитетів, крім фактів і логіки: стаття, написана нобелівським лавреатом, не має більшої цінності, ніж стаття студента Задерищенської політехніки. Фізика вчать читати статті, де кожна фраза супроводжується посиланням на джерело, і то не кожне, а з рецензованих фахових журналів,, з чого випливає природна ненависть до такої професії, як «журналіст»: стаття без посилань на джерела є плагіатом, у журналістів, відтак, всі статті є плагіатом, і цей плагіат ще й захищений законом про таємницю джерела інформації (!)

Тобто, освіта у галузі точних наук має призводити до критичної оцінки ситуації у інших галузях, зокрема політики. Однак, цього не відбувається: кількість ідіотів-коментаторів у пості Игоря така сама, як і на будь-якому іншому кирилічному сайті. Тобто, сам факт того, що тебе вчать критично ставитися інформації, не призводить до того, що ти і справді будеш критично ставитися. Людина, що є фахівцем у одній галузі, дуже легко може вимкнути мізки й нести повну маячню у іншій галузі, навіть якщо ці галузі дуже близькі.

Я думаю, людству треба припинити тішити себе ілюзіями, що людина, яка є фахівцем у чомусь одному, автоматично є інтелігентною і розумною та може адекватно оцінювати ситуацію в усьому. Якщо вам здається, що розумна людина несе маячню, значить, ця людина не є розумною.