![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
І знову на стару тему
Dec. 14th, 2013 10:32 pmВідкриваю я поштову скриньку, а там якийсь спам. Тіки збирався викинути, аж на звороті помітив логотип Баварії: це виявився не просто спам, а офіційний спам від Штатового міністерства здоров’я і догляду:
Там була приклеєна картонка з Organspendeausweis-ом і логотипи різноманітних організацій, включно з католицькою та лютеранською церквами, що дуже підтримують цю ініціативу. Це викликало у мене одночасно і позитивні, і негативні емоції. Позитивні, бо нарешті почали на найвищому рівні робити шось для raising awareness, як кажуть на тому боці Атлантичного океану. Негативні, бо це вкотре нагадало, наскільки в Німеччині така важлива тема, як донорство органів, реалізована через жопу.
Як видно з міністерської статистики, станом на кінець 2012 року в черзі на пересадку органів було 2442 особи, з них, наприклад, на серце очікує 229 осіб. Разом з тим у 2012 році донорами органів post mortem стало 155 осіб, з них було взято 520 органів, з них 43 серця. Читач може сам порахувати, скільки років в середньому треба чекати на пересадку з урахуванням того, що ті, в кого суворіший діагноз, піднімаються в черзі швидше. Звісно, було пару корупційних скандалів у Німеччині, коли лікарі міняли діагноз на суворіший за винагороду.
Чому так мало донорів? Ну, хотілося б вірити, шо тільки тому, шо мало хто гине, але реальність така: немає жодної централізованої бази даних донорів, немає можливості поставити галочку «стати донором» на правах чи інших документах. Тільки картонка, яку треба носити з собою. У 2012 році Бундестаґ зобов’язав страхові компанії розсилати цю картонку й інформувати людей про цю тему, це вже робиться, в т.ч. як бачите, не тільки ними.
У Австрії діє система «opt-out», тобто «хто не відписався, автоматично стає донором», яка, на мою думку, має більше сенсу: за рахунок похуїстів, яким ліньки заповнювати якісь папери, у Австрії 18.8 донорів на мільйон населення, а в Німеччині 15.3.
Однак, світовим лідером донорства є Іспанія, де 35 донорів на мільйон населення. Як їм це вдалося? Пишуть, шо завдяки швидкій системі контакту з родичами, де лікар має одночасно повідомити їх про смерть і пацієнта і спитати згоду на донорство. І це таки працює!
«
Dr Matesanz sees no reason why the Spanish system could not be copied with equal success in other countries including the UK.
"We know that in 2005, 45 British people died in Spain, 45 families were approached and said yes.
"So while the family refusal rate in the UK is 40%, for British people in Spain it is zero."
»
Там була приклеєна картонка з Organspendeausweis-ом і логотипи різноманітних організацій, включно з католицькою та лютеранською церквами, що дуже підтримують цю ініціативу. Це викликало у мене одночасно і позитивні, і негативні емоції. Позитивні, бо нарешті почали на найвищому рівні робити шось для raising awareness, як кажуть на тому боці Атлантичного океану. Негативні, бо це вкотре нагадало, наскільки в Німеччині така важлива тема, як донорство органів, реалізована через жопу.
Як видно з міністерської статистики, станом на кінець 2012 року в черзі на пересадку органів було 2442 особи, з них, наприклад, на серце очікує 229 осіб. Разом з тим у 2012 році донорами органів post mortem стало 155 осіб, з них було взято 520 органів, з них 43 серця. Читач може сам порахувати, скільки років в середньому треба чекати на пересадку з урахуванням того, що ті, в кого суворіший діагноз, піднімаються в черзі швидше. Звісно, було пару корупційних скандалів у Німеччині, коли лікарі міняли діагноз на суворіший за винагороду.
Чому так мало донорів? Ну, хотілося б вірити, шо тільки тому, шо мало хто гине, але реальність така: немає жодної централізованої бази даних донорів, немає можливості поставити галочку «стати донором» на правах чи інших документах. Тільки картонка, яку треба носити з собою. У 2012 році Бундестаґ зобов’язав страхові компанії розсилати цю картонку й інформувати людей про цю тему, це вже робиться, в т.ч. як бачите, не тільки ними.
У Австрії діє система «opt-out», тобто «хто не відписався, автоматично стає донором», яка, на мою думку, має більше сенсу: за рахунок похуїстів, яким ліньки заповнювати якісь папери, у Австрії 18.8 донорів на мільйон населення, а в Німеччині 15.3.
Однак, світовим лідером донорства є Іспанія, де 35 донорів на мільйон населення. Як їм це вдалося? Пишуть, шо завдяки швидкій системі контакту з родичами, де лікар має одночасно повідомити їх про смерть і пацієнта і спитати згоду на донорство. І це таки працює!
«
Dr Matesanz sees no reason why the Spanish system could not be copied with equal success in other countries including the UK.
"We know that in 2005, 45 British people died in Spain, 45 families were approached and said yes.
"So while the family refusal rate in the UK is 40%, for British people in Spain it is zero."
»
