Виклик таксі у Пеґніці

Пеґніц — настільки маленьке містечко, шо аж дивно, що тут існує таксі. Але воно є, але не чекає на вокзалі, як у більших містах. Для виклику тре натиснути кнопку, яка ймовірно з’єднає з мобільним (єдиного у місті) таксиста:


Цікаво, шо хоч у німецькій мові є вираз «цілодобово», німці більше полюбляють писати «вдень і вночі» (Tag und Nacht) замість цього. Я відразу собі уявив, як хтось приїхав нічним потягом і вирішив викликати таксі, а таксист якраз виконував у цей час свій подружній обов’язок.
— Ізвіні, дорогая, мені треба на вокзал.

Потенштайн (Pottenstein)

Це найгарніше місто у Франконській Швейцарії, що я бачив. Знаходиться воно недалеко від Пеґніца на трасі до Еберманштадта:


Адміністративно це крайс Байройт, але розташування у горах складає враження, що це зовсім інший регіон.


Звісно, тут є багато спільнобаварських знаків:




Ніколи не міг зрозуміти користь від знаків з обвалами: якщо камінь відколеться і впаде на тебе чи твоє авто, настане пиздець, який ніяк неможливо зупинити. Відтак, який сенс знати про це заздалегідь?

Прекрасна табличка «остання заправка перед автобаном» (де паливо дорожче):


І тут якраз у тому місці, куди мені треба було іти, стоїть паркан і табличка з загрозливим написом: «Вибухові і бурильні роботи. Прохід заборонено! Небезпечно для життя!»


Мені іноді дорікають, шо я в Німеччині асимілювався зовсім. Однак, я не забуваю про своє коріння, тому зробив те, що і зробив би будь-який земляк на моєму місці: переліз через паркан і проігнорував знак.

Читач справедливо зауважить, що знак «небезпечно для життя» не дуже мудро ігнорувати, бо зазвичай німці не брешуть: якщо небезпечно, то воно справді небезпечно. Однак я знав, шо ніякої небезпеки нема і можна перелазити. Спробуйте вгадати, звідки я це знав?