Раціоналізм як егоїзм
Sep. 29th, 2013 12:12 pmБританка створила на англомовному форумі мешканців Німеччини тему: "Мої батьки не хотять відвідувати мене в Німеччині. Я відвідую ж їх щопівроку. Я питала їх, чому, а вони дали непевну відповідь. Шо робити? У кого таке було?"
Ця тема надихнула мене на думку, що моє переконання, шо люди не розуміють, шо інші люди можуть діяти так чи інакше без певної причини, шо люди не є раціональними істотами,, є хибним. Все вони розуміють, концепцію випадковості вивчають не тільки у школі, з нею стикаєшся щодня, хоч би й у вигляді випадковості тієї чи іншої погоди. Я раніше думав, шо це люди не можуть визнати нераціональність дій людини й намагаються придумати якісь абсурдні пояснення, що часто можуть доходити до мракобісся у вигляді теорій змови. Адже не може людина просто взяти і угнати літак, і влетіти на ньому в хмарочос, це має бути продуманий до деталей Ними План. Якщо ти запрошуєш друга на пиво, а він відмовляється, цьому має бути поважна причина, адже не може друг просто взяти і відмовитися піти з Тобою на пиво, він має бути готовий на це в будь-який час дня і ночі. Якщо немає Поважної Причини.
Ось, власне, у цьому егоїстичному переконанні, шо всі люди мають робити все так, як хочеться тобі, і криється людський раціоналізм, який є нічим іншим, аніж прихованим егоїзмом. Батьки не хочуть приїздити до мене в гості? Але ж вони зобов"язані, бо я так хочу. Тому, я задаю питання "а чому ви не хочете приїздити?", яке є замаскованим питанням "шо мені треба зробити, шоб ви зробили так, як хочу я?"
Я намагаюся боротися з цим у принциповій відмові придумувати відмазки чи інші псевдопричини моїх дій. Однак, мені все ж цікаво, як треба робити, аби інші люди робили так, як хочу я: визнали моє право не робити все так, як їм хочеться, без пояснення причини? Це, між іншим, дуже часто є причиною конфліктів на рівному місці: одна сторона не розуміє, шо людина може чогось не хотіти без поважної причини, а просто бо так воно є, а інші сторона не розуміє, шо перша людина від неї хоче, і як від неї відчепитися?
Одна з причин бути мізантропом це, шо всі люди це запеклі егоїсти.
P.S. Щоб не виникло ні в кого бажання потролити, зазначу, що я не маю на увазі речі, що суспільством вважаються неприйнятними. Наприклад, якщо я кожного ранку встаю і сцу з балкону на вулицю, і хтось це побачить, він має право поцікавитися моїм психічним здоров"ям, бо те, шо я роблю, є неприйнятним.
Ще по темі: Про дебільне питання "чому?"
Ця тема надихнула мене на думку, що моє переконання, шо люди не розуміють, шо інші люди можуть діяти так чи інакше без певної причини, шо люди не є раціональними істотами,, є хибним. Все вони розуміють, концепцію випадковості вивчають не тільки у школі, з нею стикаєшся щодня, хоч би й у вигляді випадковості тієї чи іншої погоди. Я раніше думав, шо це люди не можуть визнати нераціональність дій людини й намагаються придумати якісь абсурдні пояснення, що часто можуть доходити до мракобісся у вигляді теорій змови. Адже не може людина просто взяти і угнати літак, і влетіти на ньому в хмарочос, це має бути продуманий до деталей Ними План. Якщо ти запрошуєш друга на пиво, а він відмовляється, цьому має бути поважна причина, адже не може друг просто взяти і відмовитися піти з Тобою на пиво, він має бути готовий на це в будь-який час дня і ночі. Якщо немає Поважної Причини.
Ось, власне, у цьому егоїстичному переконанні, шо всі люди мають робити все так, як хочеться тобі, і криється людський раціоналізм, який є нічим іншим, аніж прихованим егоїзмом. Батьки не хочуть приїздити до мене в гості? Але ж вони зобов"язані, бо я так хочу. Тому, я задаю питання "а чому ви не хочете приїздити?", яке є замаскованим питанням "шо мені треба зробити, шоб ви зробили так, як хочу я?"
Я намагаюся боротися з цим у принциповій відмові придумувати відмазки чи інші псевдопричини моїх дій. Однак, мені все ж цікаво, як треба робити, аби інші люди робили так, як хочу я: визнали моє право не робити все так, як їм хочеться, без пояснення причини? Це, між іншим, дуже часто є причиною конфліктів на рівному місці: одна сторона не розуміє, шо людина може чогось не хотіти без поважної причини, а просто бо так воно є, а інші сторона не розуміє, шо перша людина від неї хоче, і як від неї відчепитися?
Одна з причин бути мізантропом це, шо всі люди це запеклі егоїсти.
P.S. Щоб не виникло ні в кого бажання потролити, зазначу, що я не маю на увазі речі, що суспільством вважаються неприйнятними. Наприклад, якщо я кожного ранку встаю і сцу з балкону на вулицю, і хтось це побачить, він має право поцікавитися моїм психічним здоров"ям, бо те, шо я роблю, є неприйнятним.
Ще по темі: Про дебільне питання "чому?"