![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Ансбах (Ansbach) І
Jun. 10th, 2013 05:17 pmУ Ансбах я поїхав, бо в історії Байройта фігурує період, коли він втратив суверенітет як графство і перейшов під контроль графства Ансбах—Бранденбурґ. Відповідно, у Ансбаху мала бути як мінімум резиденція тодішнього правителя, що вже робило його вартим відвідання. Це місто знаходиться у 40 км на захід від Нюрнберґа і є столицею Середньої Франконії:
Цей факт мене дуже здивував, адже я вважав, що столицею Середньої Франконії є Нюрнберґ, не тому, що він є другим найбільшим містом у Баварії, а з огляду на те, що там знаходиться цілий ряд баварських і федеральних установ, хоч би й Бундесбанк. Однак, столицею Ансбах є аж з 1415 року, коли бурґграфи з Нюрнберґа приєднали до себе Бранбенбурґ і перенесли столицю розширеного графства до Ансбаха.
У 1945 році місцеве летовище було захоплене армією США. До сьогодні тут є одна з її баз, нині асоційована з НАТО.
Як і в кожній столиці графства, тут є Hofgarten — садок, куди запрошували гостей гуляти і «вирішувати питання» під час візиту високих гостей:
Ансбахська Резиденція. Чесно кажучи, не вразила, я взагалі не люблю сірий колір:
В Ансбаху особливо не було ніякої промисловості, тому його не бомбили, старе місто добре збереглося:
Як і в Байройті, у Ансбаху є багато барокової архітектури:
Будинок спереду то ратуша:
Позаду неї церква Св. Ґумбертуса, 16 століття:
З органом, ніби як найбільшим у Франконії:
Вхід до органу:
На дверях, зненацька, електронно-механічний замок фірми Simons&Voss, як у мене в кабінеті:
Церква лютеранська, забув додати:
Як і ця, Церква Св. Івана, десь того самого періоду:
Просто в стіну церкви вбудований меморіал жертвам другої світової:
«Фішка» лютеранських кірх у Німеччині (ну і не тільки тут) — це знак «Наша церква відчинена, заходьте!»:
Зайшов:
В попередній церкві (я не сфоткав) ходив мужик з купою табличок з числами і шось порпався з ними. Тут людей не було взагалі, але таблички із загадковими числами присутні:
Хто знає, нашо вони?
Ринок, на кінцях якого ці дві церкви:
Є тут трохи і фахверкової архітектури:
У переписі 2011 року порахували не тільки населення, а й помешкання. Так от, приблизно є 840 тисяч є будинків, де ніхто не мешкає, один з них ви і бачите на цих світлинах.
Красиве місто, словом:
Цей факт мене дуже здивував, адже я вважав, що столицею Середньої Франконії є Нюрнберґ, не тому, що він є другим найбільшим містом у Баварії, а з огляду на те, що там знаходиться цілий ряд баварських і федеральних установ, хоч би й Бундесбанк. Однак, столицею Ансбах є аж з 1415 року, коли бурґграфи з Нюрнберґа приєднали до себе Бранбенбурґ і перенесли столицю розширеного графства до Ансбаха.
У 1945 році місцеве летовище було захоплене армією США. До сьогодні тут є одна з її баз, нині асоційована з НАТО.
Як і в кожній столиці графства, тут є Hofgarten — садок, куди запрошували гостей гуляти і «вирішувати питання» під час візиту високих гостей:
Ансбахська Резиденція. Чесно кажучи, не вразила, я взагалі не люблю сірий колір:
В Ансбаху особливо не було ніякої промисловості, тому його не бомбили, старе місто добре збереглося:
Як і в Байройті, у Ансбаху є багато барокової архітектури:
Будинок спереду то ратуша:
Позаду неї церква Св. Ґумбертуса, 16 століття:
З органом, ніби як найбільшим у Франконії:
Вхід до органу:
На дверях, зненацька, електронно-механічний замок фірми Simons&Voss, як у мене в кабінеті:
Церква лютеранська, забув додати:
Як і ця, Церква Св. Івана, десь того самого періоду:
Просто в стіну церкви вбудований меморіал жертвам другої світової:
«Фішка» лютеранських кірх у Німеччині (ну і не тільки тут) — це знак «Наша церква відчинена, заходьте!»:
Зайшов:
В попередній церкві (я не сфоткав) ходив мужик з купою табличок з числами і шось порпався з ними. Тут людей не було взагалі, але таблички із загадковими числами присутні:
Хто знає, нашо вони?
Ринок, на кінцях якого ці дві церкви:
Є тут трохи і фахверкової архітектури:
У переписі 2011 року порахували не тільки населення, а й помешкання. Так от, приблизно є 840 тисяч є будинків, де ніхто не мешкає, один з них ви і бачите на цих світлинах.
Красиве місто, словом:
