За два роки я так особливо про Байройт нічого і не писав. Тому що я знав, що все, що можна, вже сфоткано на професійну камеру і описано до мене:
http://kucheryavchik.livejournal.com/tag/БайройтДеяких речей я там і не бачив, наприклад «
Марктплатц на реконструкции». Ну, тобто, мені казали, що там був якийсь автомобільно-автобусний пиздець, але цього уявити вже не можу: я бачив Марктпляц уже пішохідним.
Найкрутіше, однак — це про
Маркграфський оперний театр, що минулого літа був доданий до списку світової спадщини Юнеска як унікальний зразок барокового театру, а після того зачинився на реставрацію до 2017 року. Усередину зараз пускають людей, але подивитися можна кусок стелі біля королівської ложі та риштування. Зовні театр не сильно виділяється, а вся краса там схована всередині.

Джерело:
bayreuth-wilhelmine.deОскільки все оздоблення з дерева, а освітлювалося воно свічками, такий театр у Відні згорів нахуй, а в Байройті зберігся, бо працював лише 10 років, з 1748 до 1758 року. Після того графство Байройт-Кульмбах опинилося в боргах і було продано Прусії, театр був зачинений до кращих часів. Кращі часи настали в другій половині 19 століття, коли до Байройта (тоді вже він був у Баварському королівстві) приїхав Ваґнер, подивився на театр, охуїв, але потім виявив, що акустика там не підходить для його опер, і за гроші баварського короля почав будувати свій власний театр.
У 1935 році фашисти, що були дуже зайняті будівництвом псевдоримського гівна в Нюрнберзі, вкрили стіни якоюсь фарбою, яка в теорії мала зберігати фрески, але насправді вони вицвіли через то. Коротше, зараз будуть ту фарбу знімати і відтворювати все повністю як було в оригіналі. Плюс встановлюють систему пожежної сигналізації і гасіння, аби ця вся краса таки не згоріла. І до 2017 року чекати, хоч, думаю, там роботи багато, і воно затягнеться на довше.