noddeat

Отож, пройшовши анклав-ексклав Бюсінґен, я рушив до Шафхаузена. І ось що трапилось по дорозі:

Ґрунтова дорога, дерев’яні стовпи, це точно Швейцарія?

Такі краєвиди:

А ось тут і починаєтья село Бухталєн, яке з 1947 року входить до складу Шафхаузена. Досить сильно місцеві краєвиди відрізняються від німецьких:

Багатоповерхівки в селі. Я таке бачив тільки в країнах колишньої Чехословаччини:

З’явився тротуар — це типу ми в місті. Жодних табличок з назвою міста немає:

Йолка:

«На території дитячого садка заборонено розбивати пляшки і слухати бабусин радіоприймач»:

Електричні дроти зникли, з’явилась краса:

Типова автобусна зупинка у цьому кантоні, який дивовижним чином називаєтья теж Шафхаузен:

Поняття «Wanderweg» непросто перекласти українською. Словом, це маршрут для пішої прогулянки з гарними краєвидами. Тут, наприклад, куди не піди, скрізь Wanderweg:

А, пішохідний перехід у Швейцарії жовтий, ну це раптом якщо у вас чорно-білий монітор, і ви цього не бачите. Місцевий кран — це те, що дає відчуття, що ти за кордоном. У нього дивна форма:

Приблизно тут закінчується Бухталєн і починається Шафхаузен.

«На захід від австрійського цісарства лежить невеличка держава Швайцарія. Державні порядки у Швайцаріі відміняють ся від порядків у більшій части держав нашої частини світа: у Швайцаріі нема ні царя, ні короля, ні яких инших дідичних володарів, а є тілько начальники, котрих народ вибирав собі чи просто, чи через своіх виборців, на два чи на три роки. Така держава зве ся римським словом республіка тоб то річ або справа поспільна, публична.

До того у Швайцаріі не тілько середній уряд на всю державу — вибірний, а й краєві уряди також вибирають ся народом в кождій краіні а не насилають ся з гори, від спільного державного уряду, так що Швайцарія є спілка, або по римському федерація країн, федеральна республіка. Таких сполучених краін, або по тамошньому кантонів, у Швайцаріі двацятьдва, хоть уся Швайцар'я менша від Галичини і людности має менше. »
М. Драгоманов, «Швайцарська республіка»

Шафхаузен — це столиця і найбільше місто німецькомовного кантону Шафхаузен, з населенням у пів-Байройта (35 тисяч). Місто існує приблизно з 1045 року, в середньовіччі було вільним імперським містом і в 1501 році увійшло до складу Старої Швейцарької Конфедерації. Шафхаузен і його кантон оточений Німеччиною трохи більше, ніж повністю:

1 квітня 1944 року повітряні сили США помилились координатами і розбомбили Шафхаузен. 40 людей загинуло, 271 людину сильно поранено, 300 лишилося без даху. Це було найсильніше бомбардування швейцарського міста, напевно, за всю історію Швейцарії як країни (але далеко не єдине). Американці заплатили за це 40 мільйонів франків компенсації, а швейцарці урок засвоїли і закупили кілька сотень (!) винищувачів.

Менше з тим, подивимось місто. Вокзал:

Тут ви бачите тролейбусну лінію, однак самих тролейбусів я так і не побачив. А вони, певно, є. Загалом, схоже на німецькі вокзали. Двоповерхова регіональна електричка, типова для місцевих країв:

Про залізницю ще буде окремий пост. А зараз ідемо на колії, з яких відправляються потяги в Німеччину:

Паспортного контролю вже немає — Швейцарія в Шенґені з 2008 року. Та й митного, щиро кажучи, я теж не бачив, хоч формально митниця є:

Зала очікування просто на колії — як цього в Німеччині не вистачає. Біля зали шось пишуть про письмові декларації:

А ще на цих коліях захований автомат Дойче Бана, що продає також квитки і на швейцарську залізницю (це важливо).

Ідем в місто:

Туристична мапа старого міста в 3D:

Тут красиво, але, як би вам сказати. Трохи нудно: місто створене для життя, але не для туриста. Утім, може це просто погода: погода була пиздець:

Найцікавіше, шо тут є — це ось ці фортифікації:

Як і належить, рів. На дні відпочивають олені:

Все нормально, в Росії ведмеді ходять по вулицях і грають на балалайках, в Польщі зубри, в Швейцарії олені:

Всередині форту:

Збудували це все у 16 столітті, щоб австрійці не напали (пам’ятаєте, Бюсінґен був Австрією тоді). Останній раз цей форт використовувався для оборони у 18 столітті, коли сюди прийшли французи їбашити, власне, австрійців.

Можна піднятися нагору: