Арізона І: Navajo Nation

Арізона — прямокутник 600х650 км з двома дорогами. Решта території складається з трохи більше, ніж ніхуя:

Упс, я то само казав про Нову Мексику? Так от, саме на межі цих двох штатів і шматочку півдня Юти знаходиться найбільша в США резервація корінних американців — Нація Навахо (Navajo Nation):


Цю територію у 70 тисяч квадратних кілометрів населяє 300 тисяч індіанців навахо, це приблизно 60% усіх навахо в США. Щиро кажучи, відвідування індіанської резервації не входило у мій список TODO, я якось навіть над цим не задумувався, а в Арізону ми поїхали з метою подивитися її славнозвісні каньйони. Виявилось, що в цих каньйонах, власне, індіанці й мешкають. Початкова їх територія була, ясна річ, набагато більшою й сягала східної Нової Мексики, але у 1864 році федеральний уряд депортував їх на схід Нової Мексики, змусивши іти пішки до нової домівки (Long Walk). З 1865 по 1868 році вони почали повертатися назад, і в тому році уряд погодився їм надати автономію на цих землях.

На кордоні Арізони та Нової Мексики є містечко Віндоу Рок (Window Rock), де за мапою мав знаходитися якийсь племенний парк (Tribal Park). Оскільки це було по дорозі, ми вирішили в це місце заїхати. Їдемо, їдемо, а тут починають з’являтися якісь бюрократичні будівлі.

Міністерство юстиції:


Міністерство мінералів:




І кульмінація — будинок з назвою «Нація Навахо»:


Біля будинку, як це водиться в православному світі, зарезервована стоянка для Головного Начальника:


Це і є столиця Нації Навахо, Віндоу Рок. Тут тяжко працюють чиновники:




А тут мешкають прості індіанці:


Живуть вони доволі бідно, бо робити тут, крім вирощування овець та продажу всяких сувенірів туристам, нема чого, а відсутність податків не перетворило це місце у Гонконг (дивно, правда?). Раніше тут активно добували уран та вугілля, але зараз це теж пішло на спад. Поза тим, життя тут мало відрізняється від життя у решті Нової Мексики та Арізони. Middle of nowhere як воно є:


Tribal Park


Тут немає нічого, крім гарної природи:








Пам’ятник славнозвісним навахським зв’язківцям, які під час другої світової наїбали японців шифром на базі мови навахо:




Ну якщо раптом хто не знає цієї історії, то тут є табличка:


— Сніг у Арізоні? Та ви шо, не може такого бути, — сказав нам чувак, який ніколи не виїжджав за межі свого Ель Паса:


У нас була літня ґума, бо в цих краях іншої не знають, а доїхати треба було аж до Сан Франциска. Йопта.


5. New Mexico: природа і таке інше, руїни поселень індіанців пуебло

4. El Paso del Notre: вступ
А.) Ель Пасо: транспорт і деталі, місто
Кордон між США і Мексикою
Б.) Хуарез: місто, деталі і транспорт

3. Вашинґтон, ДК: федеральні будівлі, деталі, Арлінґтонський цвинтар, місто, метро і автобуси

2. Нью-Йорк

• А.) Нью-Йоркське метро (New York City Subway)
• Б.) Мангетен: деталі, будівлі та парк, Чайнатаун (Chinatown), Гарлем (Harlem) та міст у Бронкс
• В.) Бруклін: вступ, дім Викофів та житлові будинки, міст метра та Вільямсбурґ
• Г.) Бронкс (Bronx)
• Ґ.) Залізниця: Вокзал Ґранд Сентрал, Пенсильванська станція та найшвидший у Штатах потяг
  
  1. Рейк’явік: вступ, міські деталі, будинки, місто

In oder In?

Продовжуючи тему гендерної рівності в мовленні, слід згадати про німецьку мову. Їй в принципі не треба було змінюватися, аби достосуватися до сучасності: в німецькій природним чином кожна професія чи інша характеристика людини має як чоловічу, так і жіночу форму, і ця жіноча форма утворюється дуже просто — додаванням до чоловічої суфікса «-in» або заміною «man» на «frau»:
Student — Studentin
Ärzt — Ärztin
Doktorand — Doktorandin
Busfahrer — Busfahrerin
Kaufmann — Kauffrau

Форми Kanzlerin, Direktorin, Professorin раніше не вживалися, але як тільки жінки стали обіймати ці посади, ці форми природним чином з’явилися. В оголошеннях про роботу не прийнято писати «стать чоловіча/жіноча», пишуть, що шукають «студента або студентку», «менеджера або менеджерку» тощо. Це суттєво відрізняє Німеччину від України чи Польщі, де «директорка» і «депутатка» все ще сприймається як образа.

Множина в тій же українські завжди утворюється від чоловічої форми: студенти, лікарі, викладачі тощо. Так було колись і в німецькій, але остання тенденція це вживати обидві форми множини. Наприклад, останній спам, який я отримав на робочу пошту, починається так: «Liebe Kolleginnen und Kollegen».

Так от, якийсь геній придумав заархівувати цю форму і писати суфікс «In» з великої літери:
KollegInnen = Kollegen und Kolleginnen
MitarbeiterInnen = Mitarbeiter und Mitarberiterinnen
StudentInnen = Studenten und Studentinnen (хоча бюрократи вживають гендерно нейтральне блювотне слово Studierenden — учащиеся)

Ну в однині теж так можна робити, ц. Б. FahrerIn = Fahrer або Fahrerin. Це поки шо не стало стандартом, і так радше не можна робити у формальній переписці, ну але набуває поширення.

У Байройті донедавна обербургомистром (мером) був мужик, на першій сторінці муніципальної газети завжди був лист від нього, що починався словами: «Lieber Mitbürgerinnen, lieber Mitbürger», а потім стала обербургомистерка жінка (Oberbürgermeisterin). В перших випусках газети вона замінила «Mitbürger» (співгромадянин) на «Leser» (читач), і лист починався на  «Lieber Leser», без жіночої форми. Утім, видно, хтось написав їй обурливого листа, бо з часом звертання набуло політично правильної форми: «Lieber Leserinnen, lieber Leser».