Østfold IV: пішки до летовища Мос Риґґе

Летовище Мос Риґґе (Moss Lufthavn Rygge) дуже пишається тим, що до нього можна дійти пішки. І справді, це єдине летовище в моєму скромному досвіді airport walking-у, до якого не треба йти по трасі, перестрибувати через рів з водою чи нелегально йти по автобану.

Отож, доїхав до залізничної станції Риґґе:


Для лінивих звідси їздить безкоштовний автобус:


Але іти всього три кілометри, який автобус? Ви навіть скажете, що це неспортивно, що я зовсім розлінився, і йти треба було з Моса, який в 10 км звідси. Що ж, і то правда. На мапі здається, що все взагалі в 500 метрах, але ніхуя, перейти автобан можна лише в одному місці, якраз там, де летовище закінчується:


Станція Риґґе:


Неймовірно, але факт: тут є вокзал:


Він складається з кімнати очікування, в якій є дві лавки, три смітника, телефон для виклику таксі та туалет:


Село Риґґе малесеньке зовсім:


Сільмаг:


А це вже траса на летовище:


В одному з минулих постів я показував паркани з кущів, які поширені в Скандинавії. Тут суворий норвежець (або норвежка) збудував собі паркан з ялинок:

Privacy гарантоване!

Люк:


Типова Норвегія:


Траса на під’їзді до летовища. Пішохідні доріжки з обох боків:


Розв’язка:


Панорамні «цеглини» — вони в Норвегії скрізь. Не розумію, навіщо:


Автобусна зупинка просто перед автобаном:


Переходимо автобан — нарешті опиняємось по той самий бік його, що й летовище:


Розв’язка:


Парковка, при чому безкоштовна. Тут починається (точніше, закінчується) злітна смуга, і зручно фоткати літачки:


Наліво — військове летовище з винищувачами, направо — цивільне:


Паркан летовища. Через кожні кілька метрів знаки «вхід заборонено»:


Та «фотографування заборонене» законом від 1914 року (sic):


При тому, що фотографувати тут нічого: норвеги посадили дерева вздовж усього паркану:


Нарешті цивілізація — стоянка:




За нею — пасажирський термінал:


Хтось хотів взяти човен на літак, але не вийшло.

Thank you police for keeping public order II

© Reuters TV